У Дрогобичі пошкодили таблички на честь зниклих безвісти захисників: що це означає

У Дрогобичі на вулиці Шептицького пошкодили дві пам'ятні таблички, встановлені на честь полонених і зниклих безвісти українських захисників. Знаки обмалювали фарбою вранці 10 вересня — лише за два дні після того, як їх розмістили. Інші таблички, зокрема в міському парку, не постраждали.

Загалом 8 вересня у Дрогобичі та Стебнику встановили 20 таких знаків. Їх приурочили до 935-ї річниці міста й розмістили на лавках. На табличках викарбувано написи: «Тут міг би сидіти той, кого ми чекаємо додому» та «Тут міг би сидіти наш Захисник. Ми чекаємо його повернення». Ініціативу втілив міський відділ підтримки захисників та членів їхніх сімей разом із родинами військових.

Представниця цього відділу Мар'яна Бечкало наголосила, що для родин це не просто таблички, а пам'ять про людей, які захищали Україну і нині перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. «Особливо боляче бачити, що пам'ятні знаки пошкодили практично одразу після встановлення», — зазначила вона. За її словами, обидві таблички попередньо можна відновити, організатори оцінюють характер пошкоджень і суму збитків, а знаки обіцяють повернути на місце найближчим часом.

Міський голова Дрогобича Тарас Кучма назвав інцидент актом вандалізму та зневагою до захисників і їхніх родин. «За кожним воїном, який зник безвісти, стоїть родина, яка щодня чекає на повернення свого рідного. Такі пам'ятні місця мають бути недоторканними», — заявив він.

Згодом у поліції Львівщини повідомили, що встановили причетну до пошкодження — нею виявилася 58-річна мешканка Дрогобицького району. На жінку склали адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство). Санкція статті передбачає штраф, громадські або виправні роботи чи адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Цей випадок показує, наскільки чутливою залишається тема пам'яті про тих, хто досі не повернувся додому. Для громад такі знаки — спосіб підтримати родини й нагадати, що війна триває не лише на фронті. Водночас швидке встановлення причетної особи та адміністративна відповідальність демонструють, що подібні дії не залишаються без реакції. Питання лишається в іншому: чи достатньо таких механізмів, щоб захистити пам'ятні місця від повторних нападів, і чи зміниться щось у самому ставленні до них.