Данія, США та Гренландія готують безпекову угоду: що це змінить для Арктики

Данський уряд підтвердив, що підготовка тристоронньої безпекової домовленості між США, Данією та Гренландією вийшла на фінальну стадію. Підписання очікується вже наступного тижня — на полях Генеральної асамблеї ООН. Для набуття чинності документ після цього має пройти необхідні парламентські процедури.

За словами глави уряду Гренландії Єнс-Фредеріка Нільсена, майбутня домовленість покликана посилити безпеку самого острова, Королівства Данія, США та західних союзників. «Угода визнає інтереси Гренландії і наше місце у міжнародному співробітництві. Це вигідно для всіх нас», — зазначив він. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен своєю чергою наголосила, що домовленість зміцнить спільну безпеку в Арктиці та Північноатлантичному регіоні й матиме значення для НАТО та Європи.

Окремо Фредеріксен підкреслила: угода визнає суверенітет і територіальну цілісність Королівства Данія, а також право народу Гренландії на самовизначення. Це важливий акцент, адже раніше президент США Дональд Трамп заявив про досягнення домовленості з Данією та Гренландією, яка, за його словами, забезпечить Вашингтону безстрокові можливості у сфері безпеки острова, і анонсував розширення американської військової присутності там.

Отже, заяви данської сторони уточнюють статус домовленості: це поки що не фінальний документ, а угода, підписання якої ще попереду і яку далі мають схвалити парламентські процедури. Для жителів Гренландії ключовим у цій історії є поєднання двох речей — посилення безпеки регіону та збереження права на власний вибір. Для Данії — підтвердження своєї ролі в Арктиці без втрати контролю над островом. Для НАТО і Європи — сигнал, що північний фланг отримує додаткову увагу на тлі ширшої дискусії про безпеку в регіоні.

Як саме виглядатиме практична частина співпраці — обсяг військової присутності, інфраструктура, розподіл зобов'язань — наразі публічно не деталізується. Саме від цих деталей залежатиме, чи сприймуть угоду в Гренландії як захист інтересів острова, чи як черговий крок до зовнішнього контролю.