Бронювання працівників за кордоном: що каже закон
Українські компанії можуть включати дистанційних працівників-чоловіків, які перебувають за кордоном і не мають актуального висновку ВЛК, до квоти для бронювання. Це дозволено за умови, що вони перебувають на обліку в територіальному центрі комплектування (ТЦК) і не заброньовані на іншому місці роботи.
Експерти з кадрових питань роз'яснили, що чинне законодавство не забороняє роботодавцям враховувати таких співробітників при розрахунку загальної кількості військовозобов'язаних на підприємстві. Ані дистанційний формат роботи, ані фізичне проживання за межами України, ані відсутність свіжого висновку військово-лікарської комісії не створюють юридичних перешкод для цього.
Водночас існують чіткі обмеження. До квоти не можна включати військовозобов'язаних жінок, осіб, які перебувають на обліку в інших структурах, а не в ТЦК, а також тих, хто вже отримав бронь через інше підприємство. Окремо згадуються посадовці, перелічені в абзацах з другого по шостий пункту 5 Порядку бронювання, — це деякі державні службовці, голови адміністрацій та кінцеві бенефіціарні власники компаній.
Ключова умова для включення працівника в квоту — його обліковий статус. Бронювання поширюється виключно на військовозобов'язаних громадян, тому особи зі статусом резервістів не можуть скористатися цим механізмом. Також важливо, щоб працівник не мав броні за іншим місцем роботи.
Окремо зазначається, що працівники критично важливих підприємств можуть отримати бронь навіть за наявності додаткової роботи за сумісництвом у некритичних компаніях — тривалість стажу на такій посаді не впливає на процес оформлення відстрочки.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Персеїди-2025: де і коли спостерігати зорепад в Україні
- 37 підйомників встановили у Львові: адреси та як долучитися до програми
- Ананас, Сосиска і Зебра: що ховається за дивними іменами у документах
- Сім років ув'язнення за 13 шоколадок: що вирішив суд у Миколаєві
- Яблука опадають: коли це норма, а коли тривожний сигнал







