Богослужіння митрополита Пимена в Єрусалимі: що стоїть за скандалом

Повідомлення про богослужіння з'явилося 14 вересня на сайті Руської духовної місії в Єрусалимі — установи, підпорядкованої РПЦ. Згідно з цією публікацією, митрополит Пимен, який перебуває на Святій Землі як паломник, відслужив літургію в соборі Всіх святих, що в землі Руській просіяли. Йому співслужили начальник місії архімандрит Васіан (Змєєв), клірики Горненської обителі ієромонах Інокентій (Бєспалов) та ієрей Віктор Клиншов, а також паломники у священному сані. Після служби духовенство і сестри монастиря з хресною ходою перейшли до Казанського храму, де вклонилися Казанському образу Пресвятої Богородиці. Митрополит виголосив пастирське слово, подякувавши місії та сестрам обителі за спільну молитву й гостинність.

Для українського контексту важлива не стільки сама подія, скільки те, як вона вписується в тривалий спір про статус УПЦ (МП) і її зв'язки з Москвою. Рівненська єпархія ПЦУ відреагувала першою, поставивши низку прямих запитань: «Як можна переконувати українське суспільство у нібито повній незалежності від Москви, водночас звершуючи богослужіння в установах Російської православної церкви? Як можна говорити про дистанціювання від патріарха Кирила, залишаючись бажаним гостем у підпорядкованій йому церковній місії? І чому офіційний ресурс Московського патріархату без жодних застережень представляє його як «митрополит Рівненський і Острозький Пимен (Українська Православна Церква Московського Патріархату)»?». У цих запитаннях фактично сформульовано головну претензію: публічна присутність українського митрополита на майданчику, який належить РПЦ, суперечить заявам про самостійність.

Рівненська єпархія УПЦ (МП) натомість наполягає, що йдеться виключно про паломництво. Там зазначили, що спільна молитва з представниками Руської духовної місії є природною для православних християн, які відвідують святі місця, і не свідчить ані про політичну, ані про канонічну залежність. В єпархії також нагадали, що не коментують дії інших церковних структур, і закликали не політизувати релігійні питання.

Що це означає на практиці? По-перше, суперечка точиться не про сам факт молитви в Єрусалимі, а про те, хто і як його використає. Для ПЦУ це аргумент у дискусії про те, наскільки УПЦ (МП) справді дистанціювалася від Москви. Для УПЦ (МП) — привід наголосити на суто релігійному характері паломництва й уникнути політичних висновків. По-друге, такі епізоди живлять ширшу суспільну дискусію про присутність церковних структур, пов'язаних з РПЦ, в українському публічному просторі — і про те, які наслідки це має для довіри вірян. По-третє, реакція обох сторін показує, що навіть локальна подія на Святій Землі швидко перетворюється на загальноукраїнську тему, де релігійне й політичне майже неможливо розділити.

Підсумок: наразі маємо дві паралельні інтерпретації однієї події — паломництво без політичного підтексту versus свідчення збережених зв'язків із РПЦ. Остаточна оцінка залежатиме від того, як надалі поводитимуться обидві церковні структури і чи з'являться нові подібні епізоди.