Читацькі трекери: як не перетворити читання на обов'язок

Ринок читацьких щоденників в Україні виходить за межі популярних Goodreads чи Bookmory. Місцеві видавці та розробники пропонують власні продукти, які по-різному вирішують головне питання: як допомогти людині більше читати, не перетворивши це на ще один пункт у списку справ.

Паперові щоденники позиціонують як архів вражень, а не просто облік прочитаного. У «Щоденнику читацьких сенсів» від книгарні «Сенс» — 200 сторінок, тканинна обкладинка, лясе. Окрім записів про книжки, тут є розділ «Довгий список читаного» для великих публіцистичних текстів, інтерв'ю чи окремих оповідань, а також блок про культурний досвід, куди можна додавати фільми, серіали, подкасти. Авторка Анастасія Євдокимова наголошує: це повністю аналоговий продукт, який не потребує цифрових доповнень.

ARTBOOKS пішли далі — їхній щоденник має два рівні. Спочатку йдуть сторінки про читацькі звички, портрет, вподобання, бажанки, челенджі та плани. Потім — основна частина на 50 книжок, де на кожну відведено чотири сторінки: дві для анкети та вражень, ще дві для вільних нотаток і скетчів. Кураторка Катерина Перконос пояснює: паперовий формат дає можливість глибшої рефлексії, ніж електронний документ, тому сторінки спеціально зроблені так, щоб їх можна було розмальовувати, вклеювати, домальовувати.

У щоденнику від Orner є карта світу для позначення країн, пов'язаних з авторами книжок, інтерактивна полиця, вішліст, трекер щоденного читання та «книга місяця». Над бібліотекою цитат окремо працювали з копірайтерами, а формат А5 обрали як компроміс між простором для записів і зручністю носіння. BujoBox, своєю чергою, пропонує чотири варіанти щоденників — на 50 і 100 книжок, бо, як каже співзасновниця Надія Ємельянова, універсального формату не існує.

Електронні трекери також уникають тиску. У застосунку Rork можна бачити швидкість читання та відсоток прочитаного, але розробник Роман Грядунов наголошує: це супутник, а не менеджер. Booktail відмовляється від акценту на швидкості — її можна вимкнути, а замість нагадувань пропонує маскота Батосика, який підтримує читача. Month Read узагалі не має показника швидкості, а «Новелі» дозволяє прибрати таймер повністю, щоб зникла вся пов'язана статистика. «Новелі не сварить. Новелі підлаштовується», — пояснює розробниця Дарина Безбородько.

Спільна риса всіх восьми продуктів — свідома відмова від механік, які перетворюють читання на змагання. Замість лідербордів і жорстких дедлайнів — м'які нагадування, челенджі за бажанням і можливість налаштувати інтерфейс під себе. Ідеального рішення немає, але вибір є: кожен може знайти спосіб, який допоможе повертатися до книжок без відчуття провини.