Білоруська армія: плани є, людей і зброї немає

Білоруське військове будівництво останніми роками супроводжується гучними заявами про створення нових підрозділів, зокрема Південного оперативного командування та 37-го десантно-штурмового батальйону під Гомелем. Однак за цими планами криється системна проблема: брак людей і техніки.

Рішення про формування нової структури ухвалили ще 2022 року. До того в Білорусі існували лише Західне та Північно-Західне оперативні командування, а нове мало створюватися з нуля. Для цього штатну чисельність армії вирішили збільшити з 65 тисяч до 75–80 тисяч осіб, зокрема військовий персонал — до 60–62 тисяч. Проте на практиці ці плани реалізуються повільно: станом на кінець 2025 року вдалося досягти лише 48 тисяч військових, що відповідає показникам 2020 року.

Особливо показовою є ситуація з 37-ю бригадою. Її штаб і, можливо, перший батальйон сформовані, але повне розгортання мало б відбутися ще цього літа. Аналогічна картина з ракетно-артилерійським полком та іншими підрозділами — вони існують переважно на папері. Причина — демографічна криза: під призов потрапляє найменш чисельне покоління в історії країни, а дефіцит офіцерів і строковиків лише поглиблюється.

Лукашенко намагається виправити ситуацію різними способами. Серед них — скасування відстрочок для студентів, які навчаються за кордоном, активний призов на збори офіцерів запасу та навіть законопроєкт про дозвіл іноземцям служити за контрактом. Однак результати поки що скромні. Щодо озброєння, білоруський військово-промисловий комплекс з 2025 року почав активніше постачати власну техніку, але темпи переозброєння залишаються повільними.

Таким чином, Білорусь опинилася в ситуації, коли стратегічні рішення про розширення армії ухвалені, але ресурсів для їх реалізації бракує. Нове угруповання поки що існує лише на папері, а реальна боєздатність нових частин викликає сумніви.