Безпека в мережі: 80% українців хочуть чітких правил видалення контенту — але з запобіжниками
Понад 80% українців підтримують запровадження чітких правил видалення незаконного контенту в Інтернеті. Водночас суспільство очікує, що таке регулювання матиме межі та захист від зловживань.
У вересні 2026 року 80,4% опитаних назвали необхідними чіткі правила видалення або блокування незаконного та терористичного контенту: 50,1% відповіли «так», ще 30,3% — «швидше так». Це дані чергової хвилі дослідження «Безпека в мережі» дослідницької компанії Active Group.
Проблема незаконного контенту залишається відчутною, хоча й сприймається дещо менш гостро, ніж навесні. Серйозною або скоріше серйозною її називають 64,5% респондентів — проти 73,5% у травні. Частка тих, хто не вважає її серйозною, зросла за цей час із 17,7% до 22,9%. Водночас лише третина українців — 33% — почуваються захищеними від небезпечного чи терористичного контенту, тоді як 55,2% такої захищеності не відчувають. Цей показник майже не змінюється від хвилі до хвилі.
Найчастіше протягом останнього року люди стикалися з дезінформацією (63%), шахрайством або фішингом (52,6%) та мовою ворожнечі (44,8%). Про радикальний контент повідомили 23,1%, про заклики до насильства — 22,5%, про поширення персональних даних без згоди — 20,4%, а 12,3% зустрічали контент, пов'язаний із тероризмом. Динаміка різних загроз відрізняється: частка тих, хто бачив дезінформацію, зросла з 59,1% у травні до 63%, а радикальний контент — з 14,4% до 23,1%. Натомість зіткнення з шахрайством і фішингом, навпаки, поменшало — з 64,8% до 52,6%.
Відповідальність за безпеку українці розподіляють між різними сторонами. Найчастіше її покладають на авторів контенту — 40,9%, майже стільки ж (39,9%) — на власників сайтів і онлайн-сервісів. Правоохоронні органи назвали 31,9%, онлайн-платформи — 25,6%, соціальні мережі — 22,9%. Про спільну відповідальність різних сторін говорять 21,3%, про відповідальність самих користувачів — 21,1%. Порівняно з травнем рідше згадують правоохоронців, платформи та соцмережі, натомість частіше — спільну відповідальність і роль користувачів.
Підтримка регулювання супроводжується помітними застереженнями. Найбільше респондентів — 54,8% — турбує можливість зловживань, 43,8% побоюються цензури, 38,4% — втручання у приватність, 36,8% — корупційних ризиків. Помилкового видалення контенту остерігаються 32,7%, тиску на опозицію — 32,5%. Порівняно з траdиційною хвилею менше людей називають ризиками втручання у приватність і корупцію, натомість занепокоєння цензурою зросло з 38,9% до 43,8%.
Саме тому для громадян важливі прозорі процедури: 51,5% вважають, що в законі мають бути чітко прописані підстави для видалення контенту, 47,4% — що рішення про видалення повинні бути обґрунтованими, 38,9% наголошують на праві користувача оскаржити видалення. Підтримка жорсткіших механізмів нижча: видалення шкідливого чи терористичного контенту протягом години після скарги підтримують 32,9%, а звітування платформ про модерацію — 19,2%.
«Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю за контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання. Коли понад половина респондентів говорить про ризик зловживань, а серед ключових вимог називають чіткі підстави та обґрунтованість рішень, це означає, що довіра до таких правил значною мірою залежатиме від прозорості процедур і можливості оскарження рішень», — коментує Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group.
У виборі між свободою та безпекою переважає орієнтація на свободу: 23,1% висловилися за максимальну свободу, ще 30,1% — скоріше за свободу, тобто загалом 53,2%. Безпеку пріоритетною вважають 33,7%: 23,7% обрали «більше безпека», 10% — «максимальна безпека». Порівняно з травнем схильність до свободи зросла з 48,6% до 53,2%. Водночас 55,1% підтримують наближення правил модерації до європейських підходів, а якщо такі правила відповідатимуть європейським стандартам, їх готові підтримати 64,3% опитаних. Не підтримали б їх 17,6%, а 18,2% не визначилися.
Отже, запит на протидію незаконному контенту в Україні залишається високим, але він не тотожний запиту на жорсткіший контроль. Довіра до майбутніх правил залежатиме від того, наскільки чітко в них будуть прописані підстави для видалення, обґрунтованість рішень і можливість їх оскаржити.
Методологія. Дослідження провела компанія Active Group на онлайн-панелі SunFlower Sociology. Опитано 1000 респондентів на підконтрольних Україні територіях, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном. Замір проведено 19 вересня 2026 року, статистична похибка не перевищує ±3,1% за довірчого рівня 95%. Результати порівнюються з хвилями травня та липня 2026 року.
