Як прати штори без праски: перевірені бабусині методи

До появи пральних машин і спеціальних засобів для догляду за тканинами наші бабусі використовували підручні інгредієнти: сіль, соду, господарське мило та крохмаль. Завдяки правильному замочуванню, ручному пранню і особливому сушінню вони уникали потреби прасувати штори. Ці методи не втратили актуальності й сьогодні.

Перш ніж прати тюль, його ретельно витрушували від пилу, а потім замочували в теплому сольовому розчині. Сіль допомагала повернути білизну посірілій тканині та видалити пил. Тканину залишали у воді на кілька годин, після чого зливали розчин і ретельно прополіскували. Для сильно забруднених штор замочування подовжували, а після солоної води забруднені місця натирали господарським милом і перли руками.

Для кухонних фіранок, які вбирають жир і запахи, радили додавати у воду харчову соду. Достатньо однієї-двох столових ложок на таз теплої води, щоб замочити штори на годину або довше, залежно від ступеня забруднення. Потім їх перуть руками в чистій мильній воді. Для тонких тканин варто використовувати помірно теплу воду, а не гарячу.

Господарське мило використовували як основний мийний засіб: його натирали на тертці або розчиняли у воді. Тонку тканину не можна терти надто сильно — краще обережно стискати її у воді, щоб не пошкодити волокна.

Один із найцікавіших секретів — полоскання чистого тюлю в слабкому крохмальному розчині. Крохмаль допомагає тканині тримати форму, тому після висихання штори виглядають рівними й акуратними. Після полоскання їх не викручують, а дають воді стекти, акуратно розправляють складки та вішають ще вологими. Під власною вагою тюль поступово розпрямляється, і праска стає непотрібною.