Звільнення Кравченка: що стоїть за конфліктом НАБУ, САП і Генпрокуратури

Формальним поштовхом стало відео, яке Кравченко 14 вересня опублікував у своєму телеграм-каналі під назвою «Янус». У ньому він заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу — у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні дитини, щоб уникнути відповідальності в суді. За словами Кравченка, йшлося лише про початок, і підозру нібито повідомили також близькій людині очільника САП Олександра Клименка, яка начебто намагалася підкупити суддів ВАКС. Сам Кравченко тоді ж виїхав до Парижа у відрядження на конференцію ПАРЄ щодо українських дітей — попри те, що заяву на звільнення написав ще раніше.

Цьому передувало взаємне оприлюднення матеріалів: НАБУ і САП показали розслідування «Карфаген» про можливе кришування незаконних колцентрів. Підозру в тій справі отримав співробітник Офісу генпрокурора Сергій Кропива, який нині перебуває в СІЗО; сам Кравченко підозри не отримав. Президент Володимир Зеленський відреагував різко, заявивши, що в генпрокурора «є тільки один шлях: звільнення з посади», і того ж дня попросив парламент підтримати відставку невідкладно, а згодом указом відсторонив Кравченка.

Антикорупційні органи назвали звинувачення політичним тиском. На пресконференції Кривонос заявив, що не бачив паперового документа про підозру і що ні він, ні його родина її не отримували, а подію пов'язав із операцією «Карфаген». Суть звинувачень він коментувати відмовився, назвавши їх «маячнею і телеграм-підозрами», і додав, що детективи під час обшуків у Генпрокуратурі діяли в межах повноважень. У НАБУ та САП також не стали відповідати, чи фігурує Кравченко в їхньому провадженні, зазначивши, що підозри ніколи не анонсуються. Сам Кравченко після брифінгу опублікував скани підозр із квитанціями про надсилання поштою та заявив, що представники НАБУ і САП нібито зверталися до ДБР та Офісу генпрокурора, аби ці підозри скасувати.

У справі Кривоноса Кравченко наводив кілька епізодів. Один стосується провадження, зареєстрованого ще у квітні 2014 року, а сама історія сягає 2009-го, коли Кривоноса визнали винним у підкупі виборців, але він уникнув покарання через малолітнього сина; на відео жінка свідчить, що він усиновив її дитину. Інший епізод — дванадцятирічної давності, коли Кривонос очолював реєстраційну службу Обухівського району і нібито разом із сільським головою вимагав 72 тисячі доларів за виділення чверті гектара землі із заниженням вартості в документах. Третій епізод стосується копіювання документів щодо цих справ під час обшуків у Генпрокуратурі.

Що це означає для країни. По-перше, посада генерального прокурора залишається вакантною за нез'ясованої процедури: хто виконуватиме обов'язки і коли обиратимуть нового очільника, наразі невідомо, а частина депутатів закликала повернути конкурсний відбір. По-друге, конфлікт між Генпрокуратурою та антикорупційними органами перейшов у публічну площину і ставить під питання довіру до обох інституцій — незалежно від того, чиї аргументи зрештою підтвердяться в суді. По-третє, ключові фігури продовжують комунікувати через соцмережі: Кравченко не дає інтерв'ю і невідомо, чи повернеться до України. Далі вирішальним буде не медійна гучність, а те, чи перетворяться взаємні підозри на реальні судові справи.