Скарги на дії під час мобілізації на Хмельниччині: що стоїть за цифрами

Про ці цифри повідомив начальник Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Іван Іщенко у відповіді на інформаційний запит. За його даними, у 2023 році зафіксували 27 звернень, у 2024-му — 155, а у 2025-му — 280. Ще 235 звернень зареєстрували від початку 2026 року.

Динаміка показова: кількість скарг щороку зростала, причому торік вона була приблизно вдвічі більшою, ніж позаторік. Для людей це означає, що механізм звернення до поліції з приводу дій під час мобілізаційних заходів став звичнішим — або ж самих інцидентів побільшало. Розмежувати ці дві причини за наявними даними неможливо.

Показовим є й те, як рідко скарги переростають у кримінальні провадження. Іщенко зазначив, що перевірки підтвердили порушення з боку поліцейських лише в одному випадку. Йдеться про подію 11 січня 2025 року, коли правоохоронець, за даними слідства, застосував фізичну силу до громадянина під час спільної служби з представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення військовозобов'язаних і резервістів.

Відомості про це внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України — перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Санкція статті передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 12 лютого 2026 року поліцейському повідомили про підозру. На момент надання відповіді запобіжний захід йому не обрали і від роботи не відсторонили, триває досудове розслідування, судового рішення немає.

Окремо Іщенко вказав, що службове розслідування встановило порушення службової дисципліни з боку цього поліцейського, проте до дисциплінарної відповідальності його не притягнули. Причина — питання подальшого проходження служби має вирішуватися після завершення досудового розслідування та ухвалення відповідного судового рішення. На запитання, які саме рішення ухвалили за підсумками перевірок усіх звернень, у відповіді не відповіли — там лише зазначено, що перевірки провели, а рішення ухвалили згідно з вимогами законодавства.

Така асиметрія між сотнями скарг і одиничним провадженням — головне, що варто винести з цих даних. Для громадян вона означає, що звернення до поліції саме по собі рідко тягне за собою публічно видимі наслідки для підозрюваних у порушеннях. Для самої системи — що навантаження на механізм перевірок зростає швидше, ніж його здатність давати результат, який можна перевірити ззовні. Наскільки це співвідношення зміниться далі, залежатиме і від того, як завершиться єдине наразі кримінальне провадження, і від того, чи стане поліція оприлюднювати результати перевірок детальніше.