Зеленський призначив в.о. генпрокурора: що відомо та що це означає

Виконання обов'язків генерального прокурора України тимчасово доручено Антону Анатолійовичу Ковальському, який до цього очолював прокуратуру Хмельницької області. Відповідне рішення закріплене президентським указом №946/2026, у якому глава держави посилається на частину другу статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Призначення відбулося на тлі кадрових змін у Генеральній прокуратурі. Посаду генерального прокурора залишив Руслан Кравченко, який подав заяву про відставку після того, як НАБУ та САП почали розслідування щодо «кришування» кол-центрів. Президент звернувся до парламенту з проханням невідкладно підтримати його відставку, а 15 вересня підписав указ про звільнення Кравченка.

Ще до офіційного рішення серед основних претендентів на посаду генпрокурора називали керівників Хмельницької та Дніпропетровської обласних прокуратур. Вибір саме Ковальського означає, що на чолі відомства тимчасово стане представник регіональної ланки, а не хтось із центрального апарату.

Ситуація навколо зміни генпрокурора супроводжувалася публічним конфліктом. 14 вересня Кравченко повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, та звинуватив НАБУ і САП у заволодінні матеріалами проваджень проти їхніх працівників під час обшуків у межах спецоперації «Карфаген». За словами Кравченка, це могло зупинити процесуальні рішення у цих справах.

Окремо джерела в правоохоронних органах повідомляли, що Кравченко в ніч на 14 вересня виїхав за кордон службовим автомобілем. Сам генпрокурор оприлюднив повідомлення про відрядження. Згідно з наказом, він відрядив себе до Парижа на п'ять днів «для участі в слуханнях ПАРЄ стосовно українських дітей», хоча в порядку денному спікерів заходу він не значився.

Для громадян ці зміни важливі насамперед тим, що прокуратура відповідає за розслідування резонансних справ і процесуальні рішення у них. Тимчасовий керівник відомства визначатиме, як далі рухатимуться провадження, зокрема ті, що стосуються конфлікту між правоохоронними органами. Від того, наскільки швидко буде призначено постійного генпрокурора, залежить стабільність роботи системи.

Поки що йдеться про виконання обов'язків, а не про повноцінне призначення. Остаточне кадрове рішення потребуватиме політичної процедури, і саме воно визначить, хто очолить прокуратуру на постійній основі.