Замах на Леніна 1918 року: як три постріли розв'язали Червоний терор

Того дня лідер більшовиків, попри попередження про небезпеку та вбивство голови петроградської ЧК Мойсея Урицького, вирушив на мітинг до робітників. Виступав він без охорони, що виглядало щонайменше зухвало. Коли Ленін прямував до автомобіля, пролунали три постріли: дві кулі влучили в ціль – одна пробила шию, інша зачепила легеню.

Головною підозрюваною майже одразу стала 28-річна есерка Фанні Каплан, яку затримали неподалік. Офіційна версія стверджувала, що вона діяла за завданням партії соціалістів-революціонерів. Однак дослідники звертають увагу на те, що Каплан була майже сліпою після років каторги – вона ледве розрізняла силуети. Здійснити три прицільні постріли в напівтемряві по рухомій цілі через натовп було практично неможливо для людини з таким зором.

Зброю – пістолет «Браунінг» – принесли до ЧК лише за кілька днів. Куля, витягнута з шиї Леніна у 1922 році, збігалася з калібром цього пістолета, але це не стало доказом. Існує версія, що замах міг бути результатом внутрішньопартійної боротьби: головним бенефіціаром події став Яків Свердлов, який перебрав керівництво, ізолював пораненого Леніна та наказав розстріляти Каплан без суду. Її стратили 3 вересня, тіло спалили в бочці в Олександрівському саду Кремля.

Незалежно від того, хто натиснув на гачок, наслідки були катастрофічними. 5 вересня Раднарком ухвалив декрет «Про червоний терор», який узаконив позасудові розправи, створення концтаборів і взяття заручників. Політичне насильство стало державною індустрією, а межа між правосуддям і помстою зникла на десятиліття. Три постріли на заводі Міхельсона стали каталізатором машини смерті, яка перемелювала людські долі протягом наступних сімдесяти років, і таємниця цієї події досі не розкрита повністю.