Вісім рятувальників Києва загинули від початку повномасштабної війни: що стоїть за цими цифрами
Столичне управління ДСНС втратило вісьмох працівників від початку повномасштабного вторгнення. Троє з них загинули в один день — 6 червня 2025 року під час ліквідації наслідків ворожих ударів по Києву.
Про це в інтерв'ю розповів речник столичної рятувальної служби Павло Петров. За його словами, йдеться про вісьмох загиблих від початку повномасштабного вторгнення. Найболючішою втратою він назвав 6 червня 2025 року, коли загинули відразу троє рятувальників — Павло Єзгор, Данило Скадін та Андрій Ремінний.
За цими цифрами — не лише бойові втрати, а й питання про те, хто і за яких умов виконує рятувальні роботи під час обстрілів. Того ж дня постраждав водій пресцентру, який досі перебуває на лікуванні. Працівниця пресцентру Інна Жельчик, яка також постраждала, нині обіймає посаду помічника начальника Головного управління з питань ветеранської політики. Це показує, як установи перебудовують роботу з людьми, які пройшли через травматичні події, — і наскільки це важливо для збереження самого колективу.
Попри втрати, столичне управління ДСНС залишається одним із найбільших у країні. Сьогодні тут працює майже 3,5 тисячі людей, з яких майже 2 тисячі — це пожежники, рятувальники, верхолази, хіміки, піротехніки та водолази. Петров визнає, що кадровий дефіцит є, але не називає його проблемою глобального масштабу.
Окремо речник наголосив на технічному боці роботи: у столичній службі, за його словами, не залишилося жодної старої одиниці техніки. Автопарк оновили повністю, а людей навчили працювати з новими машинами. Це важливо з огляду на те, що від справності техніки залежить швидкість прибуття на місце обстрілу чи пожежі — а отже, і кількість врятованих життів.
Уже зараз служба готується до зими, спираючись на досвід попередньої. За словами Петрова, частину технічних засобів нарощують, частину перевіряють, частину докуповують. «Місто готується, і ми всі свої техзасоби намагаємося привести у відповідність, бо вже зараз розуміємо, що нас може чекати», — сказав він. Така підготовка має прямий сенс для мешканців: зими останніх років супроводжувалися ударами по енергетиці, і саме від готовності рятувальних підрозділів залежить, наскільки швидко вдасться ліквідовувати наслідки.
Підсумок: втрата восьми рятувальників — це не абстрактна статистика, а ціна, яку платить місто за роботу тих, хто виїжджає туди, звідки інші тікають. І те, як служба відновлює кадри, техніку та готується до нових викликів, визначатиме безпеку киян у наступні місяці.
