Віра, Надія, Любов, Софія: як правильно називати ці імена українською

За новоюліанським календарем 17 вересня Дні ангела відзначають люди з іменами Віра, Надія, Любов і Софія. Раніше вважали, що небесний покровитель оберігає людину від життєвих негараздів і спрямовує її на правильний шлях.

Українською правильно називати жінок Віра, Надія, Любов, а не Вєра, Надєжна чи Любоф. Це не лише питання милозвучності: послідовне використання українських форм — це видима ознака мовної ідентичності, яка щодня проявляється в побуті, документах і звертаннях.

Пестиві форми теж мають свої українські варіанти. До Віри можна звертатися Віронька, Вірочка, Віруня, Вірунька, Віруся, Віруська, Вірка, Вірця. Для Надії поширені Надійка, Надієчка, Надюша, Надюня, Надюся, Надя. Любов у пестливих формах — це Люба, Любонька, Любочка, Любинка, Любця, Любуня, Любуненька, Любунечка, Любуся, Любусенька тощо. Софію можна називати Софійка, Софієнька, Софієчка та Софійця.

Такі поради — частина ширшої роботи з очищення мовлення від російських впливів, які роками закріплювалися в іменах, назвах рослин і звичних побутових словах. Для людей це означає простішу й природнішу комунікацію, а для країни — поступове повернення до власних мовних норм у повсякденні, а не лише на офіційному рівні.

Вибір української форми імені — не дрібниця, а щоденна практика, яка закріплює мовну традицію в сім'ях і громадах.