Вільнюс відмовляється від російської у документообігу: що це означає

Відтепер мешканці Вільнюса не зможуть подати письмову заяву чи скаргу до міської ради російською мовою. Інформацію російською та іншими мовами неєвропейських країн надаватимуть лише усно, якщо працівник володіє відповідною мовою. Таке рішення ухвалено в межах «Плану інтеграції мешканців іноземного походження».

Російську мову вже прибрали з офіційного сайту адміністрації та системи електронної черги. Мер Вільнюса Валдас Бенкунскас пояснив, що це не разова акція, а частина системної політики. Він наголосив, що місто продовжує посилювати використання державної мови в послугах, які надає влада.

За даними міськради, за останні три роки кількість дошкільних груп із російською мовою навчання скоротилася зі 181 до 112. Окремо повідомляється, що для іноземців розширюють безкоштовні курси литовської мови — цього року планують навчити понад тисячу людей, на що виділено 300 тисяч євро. Ці заходи мають пришвидшити інтеграцію мешканців іноземного походження.

Показово, що Вільнюс обирає поступовий підхід: замість повної заборони російської у спілкуванні, місто обмежує саме письмовий документообіг і паралельно вкладає кошти у мовне навчання. Це дозволяє зменшити мовний бар'єр без різкого погіршення доступу до послуг для тих, хто ще не володіє литовською.

Для України ця ситуація є показовою: на тлі війни та масової вимушеної міграції питання мовної політики стає дедалі актуальнішим. Литовський досвід демонструє, що обмеження мови агресора може поєднуватися з активною підтримкою вивчення державної мови, що у довгостроковій перспективі сприяє єдності суспільства.