Старіння та відтік молоді: що загрожує Україні

У День молоді, який Україна відзначає 12 серпня, демографи фіксують тривожну тенденцію: відтік молодих людей віком 18–22 років перевищує їх повернення. Рік тому держава дозволила виїзд цієї вікової групи, і хоча точних даних про кількість тих, хто скористався дозволом, немає, польські прикордонники зафіксували майже 53 тисячі перетинів кордону українцями цього віку лише за місяць, з яких близько 40 тисяч — на в'їзд до Польщі.

За оцінками Інституту демографії, в Україні проживає приблизно 700 тисяч чоловіків віком 18–22 роки, з яких лише 200–300 тисяч залучені до ринку праці. Це становить лише 2–3% від економічно активного населення країни (близько 13 мільйонів осіб). Опитування соціологічної групи «Рейтинг» показує, що 29% молодих українців хотіли б виїхати за кордон, а серед підлітків 14–24 років цей показник сягає 37%. Найчастіше молодь називає причиною міграції бажання матеріального добробуту (47%), війну (39%) та відсутність можливостей для працевлаштування (35%).

Провідна наукова співробітниця Інституту демографії Світлана Аксьонова пояснює, що виїзд молоді за кордон є поведінкою, спрямованою на збереження життя, і Україна не втрачає цих людей, поки вони розвиваються в безпечних умовах. «Якщо ця молодь повернеться в цьому новому якості — зі знаннями, змінами, хорошою професією з Європи, і ці європейські напрацювання вона привезе в Україну та буде далі їх розвивати тут — виграють усі», — зазначає демограф. Водночас вона визнає, що наразі сальдо міграції від'ємне: більше виїжджає, ніж повертається, і часто це пов'язано з навчанням. Існує ризик, що молоді люди створять сім'ї за кордоном і не повернуться, хоча попередні дослідження показують, що українці не дуже охоче одружувалися з іноземцями.

Для повернення молоді, за даними опитувань, критично важливі безпека та стабільність (77%), розвиток економіки (49%) і перспективи працевлаштування (43%). Аксьонова наголошує, що без інвестицій, гідних зарплат і відчуття перспективи молодь не повернеться. Вона також вказує на загрозу заміщення українців іноземними мігрантами через дефіцит робочої сили, що може поставити питання збереження ідентичності.

Додатковим чинником демографічного спаду є зниження народжуваності: за даними Міністерства юстиції за перше півріччя 2026 року, кількість новонароджених суттєво зменшилася. Аксьонова пов'язує це з відтоком вагітних жінок за кордон, які прагнуть безпечно пережити опалювальний сезон. Державна допомога у вигляді 50 тисяч гривень при народженні дитини, на її думку, є недостатньою в умовах відключень електроенергії та холоду. Західні політики, зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, також звертають увагу на необхідність створення умов, щоб молоді українці залишалися в країні.

Підсумовуючи, демографічна криза в Україні є комплексною проблемою, яка впливає на економіку, оборону та соціальну стабільність. Без цілеспрямованої політики повернення молоді та підтримки народжуваності країна ризикує втратити людський капітал, необхідний для післявоєнного відновлення.