Ветеран Олег Прус: шлях від коми до самостійної ходи після поранення голови
22 травня 2022 року танковий снаряд вибухнув за кілька метрів від військовослужбовця Олега Пруса. Уламки пробили каску і застрягли в черепі, лікарі давали стримані прогнози, але ветеран знову навчився ходити.
В інтерв'ю Олег Прус розповів, що вибух стався під час виконання бойового завдання. За його словами, на відміну від міни, яка свистить під час падіння, вихід танкового снаряда почути неможливо, тому прильоту він не побачив. Три уламки застрягли в лівій частині черепа, і ветеран вважає, що вижив лише завдяки втручанню вищих сил.
Після поранення його доправили до лікарні імені Мечникова в Дніпрі, де хірурги видалили уламки черепа, але не наважилися чіпати самі осколки снаряда через складність операції. Два тижні Прус провів у комі. Коли він отямився, медики повідомили, що він не зможе ходити — з усіх кінцівок функціонувала лише права рука. Подальше лікування тривало у шпиталях Вінниці та Житомира. Реабілітолога довелося наймати самостійно, а волонтери забезпечили тренажери для занять удома. Спочатку чоловік пересувався на кріслі колісному, і мама допомагала йому.
Він згадує, що у Вінниці фахівець підтримував його за пояс, поки він робив маленькі кроки, і це було неймовірно важко. Згодом Пруса прооперували в Німеччині. Місцеві лікарі зізналися, що не розуміють, як він вижив, і сумнівалися в ефективності лікування. Під час тривалої та складної операції з голови вилучили два уламки, третій залишився. Втручання було дуже дорогим, але для ветерана його провели безкоштовно. Після цього реабілітацію він проходив у Швейцарії, де МСЕК встановила, що 75% тіла не функціонують.
Зараз Олег кілька разів на рік відновлюється в Житомирському обласному медичному центрі вертебрології та реабілітації та в одному з центрів Ірпеня. Лікарі вважали, що мозок не відновиться настільки, щоб він зміг ходити, але він піднявся з крісла колісного. Його девіз: якщо є хоча б один відсоток можливостей, будуть усі сто. Удома він пересувається без палиці, а на вулиці бере її, щоб водії розуміли, що він не може бігти. За чотири роки зусиль ліва рука піднімається до рівня підборіддя, і він упевнений, що вона запрацює повністю. Найбільшою мотивацією стати на ноги він називає синів-близнюків, яких виховує сам.
