Великий Луг після підриву ГЕС: молодий ліс, пелікани та червонокнижні осетри

Великий Луг, який чотири роки тому опинився на дні осушеного Каховського водосховища, поступово перетворюється на інший ландшафт. За оцінками еколога Вадима Манюка, який разом з дослідниками обстежив частину цієї території, основні риси нового рельєфу сформувалися вже протягом перших двох років після спуску води. Тепер тут росте молодий заплавний ліс — переважно верби й тополі, а окремі дерева сягають десяти метрів. Частина дерев, що почали всихати через посуху, змогла відновитися й пустити нові пагони: їхнє коріння дістає до водоносних горизонтів, тож посуху вони переносять спокійніше.

Темпи росту при цьому уповільнилися. «Але темпи росту знизилися. Тут важко сказати, що визначально: чи те, що були посухи, чи те, що дерева просто вже підросли, це нормально. У перші роки дерева дуже швидко розростаються, а потім вони поступово вирівнюються і вже ростуть повільно», — пояснює Манюк. За його словами, на низьких і вологих ділянках переважає ліс, а там, де вода затримується, утворюються болота й нові водойми. Нижня частина Лугу, ближча до Нікополя, стала заболоченішою, верхня, у напрямку Запоріжжя, — сухіша, із вербовими лісами.

Води у плавнях цього літа побільшало — еколог пов'язує це зокрема з опадами у червні та липні. Він нагадує, що масштабні зміни сталися ще 2024 року: після осушення водосховища навесні Дніпро розлився, з'явилися нові острови, а частину ділянок течія розмила. За словами фахівця, зараз води більше, ніж у 1924–1925 роках у цей самий час. Навіть підняття рівня на 10 сантиметрів здатне суттєво змінити екосистему. «Вода — це для плавнів основа їхнього існування. Причому важливі підвищення рівня навіть на якихось 10 сантиметрів. Це буквально перетворює екосистему — вона жива і розквітає», — каже він.

Разом із водою повертається живий світ. Науковці мають дані щонайменше про 320 видів вищих квіткових рослин, зростає кількість комах, земноводних і птахів. У молодому лісі з'являються лісові види — дрібні горобцеподібні, кропив'янки, синички, ластівки. Окремо дослідники відзначають пеліканів: минулого року це були поодинокі спостереження, а тепер птахів регулярно бачать на території від Нікополя до Базавлука. Доказів гніздування поки немає, але сама присутність свідчить, що птахи використовують цю територію. Зростає й кількість фото та відео лисиць і зайців, яких військові фіксують дронами. А в Дніпрі цього року неодноразово помічали осетрів — видів, занесених до Червоної книги України.

Водночас значна частина потенційних місць перебування рідкісних риб лишається недоступною: ділянки рівновіддалені від підконтрольного та окупованого берегів. «Там, де можна було би ще очікувати знахідки осетрів і інших червонокнижних риб, зокрема ці ділянки рівно віддалені від нашого берега і від окупованого. Тому туди абсолютно ніхто не може проникнути», — зазначає Манюк. Загроза російських безпілотників ускладнює й саме дослідження: під час останнього виїзду команда могла працювати на окремій території лише близько 10 хвилин. «Це фактично межа наших можливостей. Тобто, далеко не зайдеш, багато не зробиш», — каже еколог.

Природа поступово відкриває й те, що залишилося від Великого Лугу до появи водосховища: на дні видно місця колишніх сільських вулиць, городів і подвір'їв, подекуди — залишки фундаментів. Частину поверхні вкрив мул, а згодом — молодий ліс. Визначити товщину шару мулу наразі неможливо: для цього потрібні спеціальні ґрунтові розрізи, які через безпекову ситуацію провести не можна. Ґрунт Манюк називає дуже молодим — для його повноцінного формування знадобляться щонайменше десятки років.

Підсумок. Великий Луг не просто відновлюється — він формує нову екосистему на місці колишнього водосховища. Якою вона стане через десятиліття, залежатиме від того, чи матиме територія можливість і надалі розвиватися природним шляхом, а також від її майбутнього правового статусу.