На Кіровоградщині поховали Сергія Матковського, який понад два роки вважався зниклим безвісти
У селі Липняжка Добровеличківської громади попрощалися з військовим Сергієм Матковським, чию загибель офіційно підтвердили лише тепер. Він загинув 27 березня 2026 року на Дніпропетровщині.
16 вересня в селі Липняжка Добровеличківської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області відбулося прощання з Сергієм Матковським. Про це повідомила Добровеличківська селищна рада на своїй сторінці у Facebook.
Сергій Матковський народився 29 вересня 1991 року в Липняжці. До лав захисників України він долучився на початку повномасштабного вторгнення РФ. Життя бійця обірвалося 27 березня 2026 року поблизу села Підгаврилівка Синельниківського району Дніпропетровської області. На момент загибелі йому було 34 роки.
Упродовж часу після загибелі військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Лише тепер його смерть підтвердили офіційно, що й уможливило проведення похорону. У загиблого залишилися двоє доньок, троє сестер та брат.
Під час церемонії прощання сестрі Сергія Матковського вручили посмертну відзнаку «Сталевий Хрест звитяги». Поховали військового на сільському кладовищі.
Для родини ця історія — приклад болісної невизначеності, яка супроводжує багатьох сімей військових: між загибеллю та офіційним підтвердженням можуть минати місяці й роки, і весь цей час близькі не мають ні змоги попрощатися, ні правових підстав для оформлення статусу, виплат і пільг. Водночас випадок Матковського показує, що навіть після тривалої паузи ідентифікацію завершують, а держава визнає втрату й нагороджує захисника.
Питання, які залишаються відкритими для громад, — це не лише бюрократичні процедури. Це і підтримка родин у період очікування, і доступ до психологічної допомоги, і соціальний захист дітей загиблих. Для невеликих сіл, як Липняжка, втрата кожного військового — це втрата, яку відчуває вся громада, а церемонія прощання стає спільною точкою пам'яті.
Поховання Сергія Матковського на сільському кладовищі завершило тривалий період невизначеності для його рідних. Надалі родині належить пройти шлях оформлення передбачених законом виплат і пільг, а громаді — зберегти пам'ять про земляка, який загинув, захищаючи країну.
