80,4% українців хочуть чітких правил видалення незаконного контенту — але з запобіжниками

За даними чергової хвилі дослідження «Безпека в мережі» компанії Active Group, повну підтримку чітким правилам висловили 50,1% респондентів, ще 30,3% обрали варіант «швидше так». Опитування проводилося 19 вересня 2026 року на підконтрольних Україні територіях, у ньому взяли участь 1000 осіб; статистична похибка не перевищує ±3,1%.

Попри високий запит на впорядкування цифрового простору, сам масштаб проблеми незаконного контенту в оцінках респондентів дещо знизився. Серйозною або скоріше серйозною її назвали 64,5% опитаних проти 73,5% у травні. Частка тих, хто не вважає цю проблему серйозною, за той самий період зросла з 17,7% до 22,9%. Водночас відчуття власної захищеності в мережі залишається низьким: лише 33% українців почуваються захищеними від небезпечного чи терористичного контенту, тоді як 55,2% такої захищеності не відчувають.

Найпоширенішими загрозами, з якими люди стикалися за останній рік, залишаються дезінформація (63%), шахрайство та фішинг (52,6%), а також мова ворожнечі (44,8%). Про радикальний контент повідомили 23,1%, про заклики до насильства — 22,5%, про поширення персональних даних без згоди — 20,4%, про контент, пов’язаний із тероризмом, — 12,3%. Динаміка різних видів загроз відрізняється: частка тих, хто зустрічав радикальний контент, зросла з 14,4% до 23,1%, тоді як показник зіткнення з шахрайством і фішингом знизився з 64,8% до 52,6%.

Відповідальність за безпеку в мережі українці розподіляють між різними сторонами. Найчастіше її покладають на авторів контенту (40,9%) та власників сайтів і онлайн-сервісів (39,9%). Правоохоронні органи назвали 31,9%, онлайн-платформи — 25,6%, соціальні мережі — 22,9%. Ще 21,3% говорять про спільну відповідальність, а 21,1% — про роль самих користувачів. Порівняно з травнем поменшало тих, хто вважає головними відповідальними правоохоронців, платформи та соцмережі.

Підтримка регулювання супроводжується помітними побоюваннями. Найбільше респондентів — 54,8% — турбує ризик зловживань, 43,8% — можлива цензура, 38,4% — втручання у приватність, 36,8% — корупція. Помилкового видалення контенту побоюються 32,7%, тиску на опозицію — 32,5%. Від травня зросла частка тих, кого турбує цензура (з 38,9% до 43,8%), натомість менше стало занепокоєних втручанням у приватність і корупцією. Саме тому для людей важливі прозорі процедури: 51,5% вимагають чітко прописаних у законі підстав для видалення, 47,4% — обґрунтованості рішень, 38,9% — права оскаржити видалення. Жорсткіші механізми підтримують менше: видалення шкідливого контенту протягом години схвалюють 32,9%, а звітування платформ про модерацію — 19,2%.

«Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю за контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання. Коли понад половина респондентів говорить про ризик зловживань, а серед ключових вимог називають чіткі підстави та обґрунтованість рішень, це означає, що довіра до таких правил значною мірою залежатиме від прозорості процедур і можливості оскарження рішень», — коментує Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group.

У дилемі між свободою та безпекою українці дедалі частіше схиляються до свободи: 53,2% загалом обрали варіанти на її користь (23,1% — максимальна свобода, 30,1% — скоріше свобода), тоді як безпеку пріоритетною вважають 33,7%. У травні прихильників свободи було 48,6%. Водночас 55,1% підтримують наближення українських правил модерації до європейських підходів, а якщо такі норми відповідатимуть стандартам ЄС, їх готові підтримати 64,3% опитаних.

Отже, суспільний запит на протидію незаконному контенту залишається високим, але він нерозривно пов’язаний із вимогою прозорості. Довіра до майбутнього регулювання залежатиме не від суворості правил, а від зрозумілих підстав для видалення, обґрунтованості рішень та реальної можливості їх оскаржити.