Удари по складах: ритейл втратив мільярди, але зупинки мереж не буде
Російські атаки на складську інфраструктуру завдали українським торговельним мережам збитків на мільярди гривень. Попри критичні втрати, великі ритейлери продовжують роботу та перебудовують логістику.
Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук в інтерв'ю виданню «Главком» заявив, що єдиної цифри загальних втрат для всього ринку поки немає, але вже зрозуміло, що вони обчислюються мільярдами гривень. Наприклад, лише мережа «Фора» попередньо оцінила свої збитки від атаки 5 серпня приблизно у 1,15 млрд грн.
При цьому йдеться не лише про зруйновані об'єкти. За словами Жука, прямі збитки — це тільки частина проблеми: до них додаються знищені товарні запаси, складське та холодильне обладнання, автоматизовані системи, втрачений товарообіг і витрати на термінову перебудову логістики.
Попри критичний масштаб втрат, голова Асоціації не погоджується з думкою, що великі мережі опинилися на межі масової зупинки. «Ситуація справді критична з погляду масштабів втрат, але я б не говорив, що великі мережі вже масово стоять перед зупинкою», — наголосив він. Компанії після ударів продовжили роботу й оперативно перебудовують процеси, однак кожне нове знищення великого логістичного об'єкта зменшує їхній фінансовий запас міцності та змушує витрачати на відновлення кошти, які раніше йшли на розвиток.
Наслідки атак уже вплинули на інвестиційні плани: «Фора» повідомила про перенесення частини запланованих відкриттів. Якщо удари триватимуть, окремі компанії можуть відкладати розвиток, переглядати капітальні інвестиції та скорочувати асортимент. Найчутливішими до логістичних збоїв залишаються товари з коротким терміном придатності та ті, що потребують безперервного холодового ланцюга: молочка, м'ясо, риба, овочі, фрукти.
Жук не бачить підстав для прогнозів про системний дефіцит цілих категорій. Найбільш вразливими є окремі товари та бренди, виробництво або запаси яких зосереджені в одному місці. Мережі насамперед зберігатимуть найзатребуваніші позиції, а під скорочення можуть потрапити товари з низькою оборотністю, невисокою маржинальністю або складною логістикою.
Ритейлери вже почали активніше розосереджувати запаси, використовувати резервні склади та альтернативні маршрути, зростатиме кількість прямих поставок від виробників до магазинів. Однак повністю відмовитися від великих розподільчих центрів вони не можуть через економічну невигідність такої моделі. У частині магазинів покупці вже стикаються з тимчасовою відсутністю окремих товарів, але системного дефіциту ритейлери не очікують. Водночас зростання витрат на транспортування, оренду та резервні склади може позначитися на вартості товарів.
Окремо Асоціація ритейлерів запропонувала змінити правила роботи бізнесу під час повітряних тривог: запровадити диференційовані «жовті» та «червоні» зони тривоги, а також розмежувати відповідальність між торговельними центрами й відвідувачами, які свідомо не йдуть в укриття після попередження.
