Удари по НПЗ, флоту й хімзаводах: що змінив один тиждень для Росії

Російська територія більше не має глибокого тилу в тому сенсі, у якому його уявляли до війни. Удари останнього тижня дісталися об'єктів за 3200 кілометрів від українського кордону — заводів газоконденсату на Ямалі та в Новому Уренгої, які раніше на карті бойових дій не фігурували взагалі. За оцінкою Анатолія Амеліна, це означає, що стратегічної глибини в Росії фактично не залишилося.

Найвідчутніший напрям — нафтопереробка. На Рязанському НПЗ, який дає близько 5% російської переробки й постачає бензин Москві, зупинилися обидві робочі установки, а ремонт затягнеться на тижні: це вже третя зупинка заводу з травня. Кіришінафтооргсинтез у Ленінградській області не працює з 30 серпня, а Саратовський НПЗ, що забезпечує пальним армію, отримав два удари за тиждень. Загалом, за наведеними даними, одночасно простоює 17% російської нафтопереробки, а пошкоджено 20–40% довоєнних потужностей. Нафтогазові надходження бюджету у серпні становили 424 млрд рублів — на 16% менше, ніж торік, і на 60% менше за липень. Експорт нафтопродуктів морем тримається на мінімумі з 2022 року, а бензин Росія почала імпортувати з Індії та Кореї, запровадивши заборону на власний експорт до 31 січня 2027 року.

Паралельно під удари потрапили флот і порти. У Новоросійську, останній базі Чорноморського флоту, за одну ніч уразили фрегат "Адмірал Ессен" — носій "Калібрів", який постраждав удруге за місяць, — десантний корабель "Петр Моргунов", тральщик "Железняков" і мазутні сховища. Під ударами опинилася й Махачкала, єдиний незамерзаючий російський порт на Каспії, через який іде логістика з Іраном. Окремий епізод — перший в історії бій морських дронів: український Sargan 3000 із кулеметною туреллю виявив і розстріляв російський безекіпажний катер.

Найважливішими на перспективу виглядають удари по хімічній промисловості. "Азот" у Березниках на Пермщині, за 1500 кілометрів від кордону, — один із двох головних постачальників азотної кислоти для російської вибухівки; після атаки виробництво зупинилося, а в місті скасували уроки через запах. Також атаковано "Тольяттікаучук", що випускає каучук для твердого ракетного палива, і "Волгоградпромпроект" з каталізаторами горіння — туди вперше прилетіли крилаті ракети FP-5 "Фламінго". Удари дісталися виробництву FPV-дронів і двох складів у Таганрозі, аеродрому під Ростовом із двома "Панцирями", Су-33 та двома Мі-8.

Скільки саме засобів витратила Україна, не повідомляється. Але російське Міноборони за сім ночей відзвітувало про 3130 нібито збитих дронів — від 230 до 777 за ніч — плюс ракета "Нептун", три HIMARS і шість морських дронів за добу. Показово, що в ночі з "рекордними" перехопленнями горіли Березники, Волгоград і Саратов, а в ночі з мінімальними — Тольятті й Таганрог. Тобто кількість заявлених збиттів не корелює з реальними наслідками.

Ціна цього для повсякденного життя в Росії теж зростає. У серпні російські аеропорти закривалися 993 рази — у середньому 32 рази на добу, за літо — 2182 рази, більше, ніж за весь 2025 рік. У вересні московські аеропорти зачинялися 29 разів на тиждень проти 17,5 улітку, а через приблизно 86 скасованих рейсів щодня пасажиропотік між Москвою і Петербургом просів на п'яту частину. Згорів склад Ozon площею 85 тисяч квадратних метрів, зупинився хімкомбінат із 2500 працівників. Водночас 24 серпня російська влада дозволила уряду вилучати приватну інфраструктуру, "вразливу до дронів".

Соціологія фіксує, як це відбивається на настроях. За даними "Левада-Центр", 65% росіян особисто стикалися з дефіцитом бензину, а кожен третій каже, що це "серйозно ускладнило життя". За даними ExtremeScan, 42% респондентів серед подій у своєму місті називають обстріли й атаки дронів, а підтримка війни серед молоді становить 23%. Усе це — за тиждень до виборів до Держдуми 20 вересня.

Окремо варто зафіксувати позицію США: Дональд Трамп під час перебування на полі для гольфу в Ірландії закликав Україну не бити по російському дизелю, заявивши: "Є багато інших цілей. Не треба бити по дизелю. Це шкодить світу". Утім, дизель, яким заправляють російські танки й тягачі "Іскандерів", шкодить світу значно безпосередніше — і саме його дефіцит, а не присутність, здатен пригальмувати війну.

Підсумок: за один тиждень Україна продемонструвала, що російська ППО не закриває навіть Урал і Ямал, що флот втрачає останні безпечні бази, а удари по хімії б'ють у виробництво боєприпасів. Для Росії це означає дорожчий бензин, закриті аеропорти й дедалі помітнішу ціну війни вдома; для України — аргумент, що тиск на інфраструктуру дає більше, ніж будь-які заклики до стриманості.