Удари по складах у РФ: чи це стратегія, а не емоції
Українські удари по російських складах і маркетплейсах викликають багато суперечок. Чи дійсно вони прискорюють виснаження економіки РФ, чи це лише емоційна реакція, яка має обмежений ефект?
Атаки на логістичну інфраструктуру Росії, зокрема на склади маркетплейсів, стали помітною частиною війни. Однак важливо відрізняти емоційне сприйняття від реального стратегічного впливу. Росіяни дійсно першими почали бити по українському тилу, і склади завжди страждали. Але є суттєва відмінність: для РФ ці об'єкти були супутніми цілями, тоді як для України вони стали пріоритетними. Це призвело до значного зростання втрат бізнесу в цій сфері — на порядок. Таку зміну пріоритетів варто визнати, навіть якщо наслідки вже незворотні.
Ключове питання — чи є ця стратегія свідомою. Економічний ефект ударів неоднозначний. Російська економіка вдесятеро більша, тому втрати, які є болючими для України, для РФ можуть бути менш відчутними. Крім того, РФ не збільшує кількість ракет чи дронів через наші атаки — вона лише змінює пріоритети. Коли палає склад, він палає замість іншого об'єкта, який міг би бути важливішим для фронту. Тому втрати тилу можуть бути виправдані, якщо це допомагає військовим. Але якщо держава свідомо йде на такий розмін, вона має компенсувати збитки бізнесу.
Підтримка міжнародних партнерів відіграє критичну роль для України. Мільярди євро, що надходять, підтримують макростабільність і створюють платоспроможний попит. Бізнес адаптується, навіть якщо логістика ускладнюється. Натомість Росія не має такої підтримки, тому навіть менші втрати для неї болючіші. Війна на виснаження триває: економіка РФ може виснажитися, але Україна ризикує втратити людський капітал. Удари по складах можуть бути доречними, якщо вони прискорюють виснаження Росії, не впливаючи на українських людей.
Однак прямий ефект цих ударів незначний. За оцінками, втрати РФ не перевищують 0,3% ВВП. Російський уряд згладжує удар через Центральний банк, фактично вдаючись до друкарського верстата. Це лише додає до вже масштабного дефіциту бюджету. Війна сама по собі виснажує російську економіку, і удари по маркетплейсах прискорюють цей процес у межах похибки. Більший вплив має когнітивний ефект: настрої росіян погіршуються, що призводить до відтоку капіталу та зниження інвестицій. Але це зумовлено передусім діями керівництва РФ, а не пожежами на складах.
Зрештою, важливо, щоб українські удари були частиною продуманої стратегії, а не емоційною відповіддю. Російські атаки виглядають саме як емоційна реакція, що є програшною стратегією. Але чи є наша тактика такою ж — залишається відкритим питанням, адже бракує інформації для остаточних висновків.
