Реактивні «Шахеди»: чому Україні критично важливо знайти рішення до кінця вересня

Застосування Росією реактивних «Шахедів» із короткими інтервалами між запусками не стало несподіванкою для аналітиків, однак своєчасної реакції на цю загрозу так і не відбулося. Про це в коментарі розповів Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.

«Тут питання в тому, чому ми своєчасно не розгорнули відповідні інструменти. Адже весь час говорилося про те, що ворог робить ставку на дешеві засоби ураження на реактивній тязі, які запускатимуться або з наземної платформи, або з безпілотника, але не зі стратегічної чи тактичної авіації. Мета РФ — здешевити такі запуски та масштабувати їх», — зазначив експерт.

Головне завдання зараз — автоматизувати протидію таким загрозам. Йдеться про створення безпілотників на реактивній тязі або дешевих ракет, а також про розгалужене радіолокаційне поле, яке здатне якісно виявляти й супроводжувати ціль на всій траєкторії польоту. Храпчинський наголошує: часу на це обмаль, і хоча спроможності ворога поки що не надто високі, Росія довго їх накопичувала й тепер реалізує через наявні інструменти. «У будь-якому разі нам потрібно вже до кінця вересня запропонувати якесь рішення щодо протидії», — підкреслив він. Також важливо запустити програму, яка фінансуватиме саме розробки, а не закупівлю готових продуктів, як це відбувається зараз.

Складність збиття реактивних «Шахедів» полягає в тому, що час на реагування суттєво скорочується. Корисне навантаження лишається майже таким самим, але через вищу швидкість зростає кінетична енергія удару. «Тобто на реактивній тязі „Шахед“ може влучити в будинок і за рахунок кінетичної сили зруйнувати стіну та залетіти всередину. Попри те, що корисне навантаження залишилося в межах звичайних „Шахедів“, руйнування можуть бути більшими», — пояснив експерт. Якщо звичайний дрон із двигуном внутрішнього згоряння летів зі швидкістю 180 км/год, то реактивний розвиває щонайменше вдвічі більшу швидкість. Тому збиття має відбуватися не в ручному режимі, а автоматично: засіб ураження повинен сам наводитися на ціль і знищувати її. Людина на таких швидкостях ефективно працювати не може.

Наявні перехоплювачі, за словами Храпчинського, не справляються з реактивними «Шахедами». Запаси ракет класу «повітря—повітря» виснажуються, бо ворог чергує хвилі нальотів із урахуванням часу, необхідного для перезаряджання чи підняття авіації. Якщо перехоплювач буде на реактивній тязі та відповідатиме швидкості цілі, він зможе ефективно знищувати такі дрони. Ключова вимога — автонаведення без можливості впливу з боку ворога засобами радіоелектронної боротьби. Росіяни ставлять РЕБ на канали відеозв’язку, що заважає ручному керуванню. Тому потрібно, щоб дрони-перехоплювачі наводилися за допомогою радіолокаційної головки наведення або теплової.

Нагадаємо, що за місяць кількість реактивних «Шахедів», які РФ запускає по Україні, зросла з 1500 до 2500. Українські виробники поки що не створили ефективних реактивних дронів-перехоплювачів, тому такі цілі збивають ракетами — вдається знищити 80% ворожих дронів. Міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив, що Україна вже має чотири перехоплювачі, які потенційно можуть збивати російські реактивні «Шахеди»; вони пройшли польові випробування.

Отже, до кінця вересня Україні потрібно запропонувати дієве рішення: автоматизувати процес збиття, розробити дешеві ракети та забезпечити надійне радіолокаційне поле. Без цього ефективна протидія новим загрозам залишатиметься під питанням.