Удар США по танкерах в Ірані зачепив і російський «тіньовий флот»

Протистояння США та Ірану на Близькому Сході дедалі відчутніше б'є по судноплавству й нафтовому ринку. За даними уповноваженого президента України з санкційної політики Владислава Власюка, з п'яти танкерів, які 8 вересня зазнали ураження від американських військових, три безпосередньо пов'язані з російським «тіньовим флотом».

Йдеться про судна Kaviz, Charminar і Riesco. Усі вони перевозили нафту країни-агресорки, заходили до її портів і допомагали обходити санкційні обмеження. Зокрема, Kaviz фіксували в Усть-Лузі та Новоросійську, а також помічали з вимкненою системою відстеження AIS. Цей танкер пов'язують із компанією Fractal Marine DMCC, яку називають одним із ключових операторів російського «тіньового флоту» в перші роки після запровадження нафтових санкцій.

Charminar встиг побувати в Усть-Лузі, Приморську, Висоцьку та Санкт-Петербурзі. Судно пов'язане із судноплавною імперією магната Мохаммада Хоссейна Шамхані, яка одночасно працює і з російською, і з іранською нафтою. А Riesco наочно демонструє механіку цієї схеми: він перевозив як російське, так і іранське «чорне золото», зокрема отримував його під час перевалок з інших підсанкційних суден.

Усі три танкери перебувають під санкціями України та США. Проти Kaviz обмеження запровадили також ЄС, Велика Британія, Канада й Швейцарія. Тобто «тіньові флоти» різних країн перетинаються через судна, менеджерів, посередників і маршрути. Саме тому, за словами Власюка, реакція на них має бути жорсткою — незалежно від того, під чиїм прапором і в чиїх інтересах вони формально працюють.

Для України це принципове питання. Йдеться вже не про формальне дотримання санкцій, а про реальну загрозу: обмеження мають не лише існувати на папері, а й позбавляти такі країни можливості заробляти на нафті та спрямовувати ці кошти на фінансування війни. Водночас останні удари по танкерах на Близькому Сході суттєво посилили ризики для судноплавства й постачання енергоресурсів із регіону. Комерційні судна дедалі частіше стають інструментом економічного тиску, стираючи межу між військовим протистоянням і цивільними перевезеннями, а подальша ескалація може підштовхнути ціни на нафту до 120 доларів за барель.