Туреччина шукає компроміс щодо Чорного моря: що це означає для України

Глава МЗС Туреччини Хакан Фідан під час пресконференції в Баку з азербайджанським колегою Джейхуном Байрамовим заявив, що Анкара посилила дипломатичні зусилля щодо ситуації в Чорному морі. За його словами, Туреччина веде переговори зі сторонами, має власні пропозиції та вже отримала відповіді, над узгодженням яких зараз працює.

«Ми ведемо переговори зі сторонами з цього питання, у нас є пропозиції. Ми отримали відповіді сторін і працюємо над їх узгодженням, щоб на цій основі можна було сформувати взаємоприйнятний підхід», — сказав Фідан. Він наголосив, що за наявності політичної волі сторони можуть знайти основу для компромісу, і висловив сподівання, що ініціативи вдасться довести до завершення.

Окремо турецький міністр звернув увагу на зростання кількості атак на цивільні судна в Чорному морі. Поширення війни на акваторію, загроза життю турецьких громадян і діяльності компаній, за його словами, є неприйнятними.

Контекст пояснює, чому Анкара так наполегливо шукає формулу домовленості. У липні 2026 року російські удари по портовій інфраструктурі та цивільному флоту України різко посилилися: атака на судно Golden Leo забрала життя 10 людей, були пошкоджені танкер Gas Lisbon і балкер Golden Rose. Після цього судновласники самі призупинили роботу з одеськими портами. За даними міністра аграрної політики Тараса Висоцького, із 22 липня захід суден до українських морських портів тимчасово припинився. Загалом за липень Україна зафіксувала 35 атак на судна в портах, 22 — на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі; за оцінкою Bloomberg, це може коштувати країні близько 2% ВВП.

Попри це, 24 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що Росії не вдалося тотально заблокувати Чорноморський коридор. Дипломатичний трек теж рухається: 13 серпня Україна через третю сторону передала Росії пропозицію взаємно припинити атаки на цивільні об'єкти в Чорному морі, проте вже наступного дня речниця МЗС РФ Марія Захарова сказала, що Москва не вважає доцільним повертатися до Чорноморської ініціативи зразка 2022–2023 років і зупиняти бойові дії. 31 серпня Фідан повідомив, що Туреччина підготувала план безпечного проходження зерна Чорним морем і контактувала з Україною та Росією, а 4 вересня Зеленський заявив, що Україна разом з партнерами готує рішення для безпечного експорту продовольства.

Тим часом ризики для судноплавства не зникають: 9 вересня російські безпілотники атакували вантажне судно TEDY, внаслідок чого загинули двоє громадян Азербайджану, ще двоє дістали поранень.

Отже, активізація Туреччини — це спроба перевести чорноморське питання з силового поля в дипломатичне. Для України ключовий результат — не текст домовленостей, а реальне відновлення безпечного руху суден, від якого залежать експорт, валютні надходження та робочі місця. Водночас без згоди Москви будь-який план залишиться лише рамкою, а удари по портах і флоту продовжать тиснути на економіку.