Сирна справа життя: як мешканка Полісся перетворила хобі на ремесло

Ще кілька років тому Оксана Черевко не уявляла, що сироваріння стане для неї справою життя. Все почалося з любові до сиру та перегляду відеорецептів. Спочатку жінка готувала сир лише для власної родини, а згодом почала продавати продукцію на ринку.

Перші спроби були далекі від досконалості, але невдачі лише додали завзяття. Тепер із молока однієї корови Оксана Володимирівна виготовляє рикоту, качоту, вершкові, тверді та адигейські сири, сулугуні, сирні косички, бринзу, рулети із зеленню, а також масло, сметану, кисломолочний сир і згущене молоко. Для дітей готує фруктові йогурти.

Найважчим у процесі жінка називає очікування дозрівання сиру. Деякі сорти потребують кількох днів, і втриматися, щоб не зазирнути раніше часу, буває непросто. Особливо складно влітку: через спеку молоко треба постійно охолоджувати та стежити за температурою, інакше всі зусилля можуть піти нанівець.

Найкращою оцінкою своєї праці Оксана вважає постійних покупців, які повертаються щотижня і приводять знайомих. Попри втому, вона планує розширювати асортимент: уже замовила нові форми та закваски, щоб навчитися робити витримані сири, які дозрівають від пів року до року.

Тим, хто лише мріє про домашнє сироваріння, майстриня радить не боятися перших поразок: «Треба просто наважитися. Не вийде з першого разу — вийде з другого. Головне — пробувати». Секрет її продукції, зізнається жінка, не в особливих заквасках, а в любові до справи, яка вчить експериментувати й радіти кожному вдалому результату.