Кремль тисне на США через Україну: що стоїть за заявою Лаврова

Росія намагається нав'язати США модель, за якої великі держави ухвалюють рішення за інших, пояснив політичний експерт Андрій Городницький. У Кремлі досі виходять із того, що Україна не має самостійно визначати власну політику, а світ поділений на сфери впливу між кількома центрами сили.

«Вони вірять, що можуть понад Україною спілкуватися з іншими країнами й вирішувати нашу долю поза нашою увагою. Що ми маємо стояти осторонь, бо „дорослі розмовляють, ви сюди не пхайтеся“», — зазначив Городницький.

Для комунікації зі США Кремль використовує не лише публічні заяви, а й закриті канали — зокрема через Кирила Дмитрієва, бізнесові та політичні зв'язки. Як нагадує експерт, такі контакти вже призводили до затримок постачання озброєнь і передачі розвідувальних даних Україні.

«На жаль, були випадки, коли ці зв'язки спрацьовували і Україні ставили палки в колеса. Якщо це інколи працює, чому б Росії цим не користуватися?» — додав він.

Заява Лаврова має ще дві аудиторії — внутрішню та європейську. Росіянам Кремль демонструє, що саме Москва визначатиме майбутнє України, а європейським столицям надсилає сигнал не посилювати суб'єктність Києва.

Погрози «заморозити Україну» взимку — не нова тактика. Раніше Москва використовувала газові важелі, тепер намагається підкріпити риторику ударами по енергетиці. Водночас Кремль може скористатися темою переговорів, щоб домагатися від Вашингтона обмежень для України.

«Чи може це через призму майбутніх переговорів призвести до погіршення передачі озброєння чи розвідданих від Сполучених Штатів? На жаль, так. Це можливо», — зауважив Городницький.

Москва до кінця року намагатиметься переконати адміністрацію Трампа, що зниження українського тиску нібито наблизить припинення вогню. Оскільки Трамп прагне швидкого результату, така тактика залишається вигідною для Росії.

«Росіяни будуть постійно давати надію, що вогонь припиниться, якщо натиснути на Україну і не дати їй бити по Новоросійську, Москві чи Пітеру. Вони будуть годувати обіцянками, а Трамп на це ведеться, тому що хоче припинення вогню», — наголосив політичний експерт.

Водночас можливості США обмежувати українські далекобійні удари вже не такі, як торік: значна частина атак виконується власними засобами України. Київ може вимагати зустрічних кроків, якщо партнери проситимуть утриматися від ударів. Українська сторона вже пропонувала взаємний принцип — Росія не атакує Одесу, Україна не б'є по Новоросійську, однак Москва від такого формату відмовляється.

Підсумок: Кремль продовжує використовувати всі доступні канали для тиску на США, але тепер Київ має більше можливостей для опору. Питання в тому, чи збереже Вашингтон стійкість до російських обіцянок і чи не поступиться тиску заради видимості переговорного прогресу.