Солодка пастка: як любов до шоколаду коштувала життя Євгену Коновальцю

Радянські спецслужби кілька років полювали на Коновальця, але прямий напад вважали ризикованим: лідера ОУН часто супроводжував помічник Ярослав Барановський. Тому в Москві вирішили скористатися особистою слабкістю політика — пристрастю до солодощів.

Виконавцем операції став Павло Судоплатов, який під виглядом представника українського підпілля в радянській Україні увійшов у довіру до Коновальця. За спогадами агента, під час підготовки Йосип Сталін особисто цікавився смаками та звичками майбутньої жертви. Дізнавшись, що Коновалець часто купує дорогі коробки цукерок у поїздках, вождь запропонував використати цю деталь.

В оперативно-технічному відділі НКВС створили вибуховий пристрій, замаскований під коробку шоколадних цукерок, оформлену в українському стилі. Механізм спрацьовував не одразу: вибух мав статися приблизно через пів години після того, як коробку переведуть із вертикального положення в горизонтальне. Це давало Судоплатову час покинути місце зустрічі.

Зустріч відбулася в ресторані готелю «Атланта». Після короткої розмови Судоплатов передав Коновальцю подарунок і вийшов. Вибух пролунав, коли лідер ОУН уже вийшов на вулицю Колсінгел. Коновалець загинув на місці, ще двоє перехожих дістали поранення. Сам Судоплатов пізніше згадував, що почув звук, схожий на лопання автомобільної шини.

Ця історія — не лише про трагічну загибель видатного діяча, а й про методи роботи радянських спецслужб, які не гребували найпідступнішими способами усунення політичних опонентів. Сьогодні останки Євгена Коновальця повернули в Україну: їх ексгумували в Роттердамі та перепоховали з почестями на Національному військовому меморіальному кладовищі.