Що насправді означають 65 тисяч літрів пального і 470 генераторів для Сум

Суми зібрали запас пального й генераторів на випадок блекаутів, але самі цифри не показують, на скільки часу вистачить місту. Про це каже експерт з енергетики Геннадій Рябцев.
У Сумах сформували резерв на випадок відключень електроенергії: 65 тисяч літрів пального та 470 генераторів. Сумарну потужність цих установок у повідомленні міської військової адміністрації вказали як майже 300 тисяч кіловатів.
Проте оцінити готовність міста лише за цими показниками неможливо. Таку думку висловив Геннадій Рябцев — доктор наук з державного управління, директор спеціальних проєктів Науково-технічного центру «Психея». За його словами, для розуміння реальної картини бракує кількох ключових даних: скільки генераторів планують вмикати одночасно, якою буде їхня фактична потужність і навантаження, а також які саме об'єкти вони мають живити — лікарні, водоканали, котельні, вузли зв'язку, пункти незламності чи іншу критичну інфраструктуру.
«Той самий запас може забезпечувати роботу обмеженої кількості пріоритетних об'єктів протягом кількох діб або бути витраченим значно швидше, якщо одночасно залучити значну частину генераторного парку», — зазначає експерт.
Окремо Рябцев звернув увагу на можливу помилку в оприлюднених даних про потужність. Якщо 470 генераторів справді дають у сумі 300 тисяч кіловатів, то в середньому це близько 640 кіловатів на одну установку. «Якщо йдеться саме про 300 мегаватів, це надзвичайно велика потужність для такого парку резервних генераторів, тому не виключено, що в повідомленні є помилка в одиницях вимірювання», — каже він.
Масштаб паливного запасу експерт пояснює через приблизний розрахунок. Якщо один генератор у середньому споживає 20 літрів на годину, то сотня установок, що працюють одночасно, за добу витратить близько 48 тисяч літрів. За витрати 10 літрів на годину — приблизно 24 тисячі літрів на добу. «Тобто 65 тисяч літрів — це не обов'язково "великий запас на місто": його достатність повністю залежить від кількості одночасно задіяних установок і режиму їх роботи», — пояснює Рябцев.
На його переконання, 65 тисяч літрів варто розглядати не як запас для всього міста, а як один з елементів резервування критичних функцій. Справжня стійкість визначається тим, скільки часу Суми зможуть підтримувати мінімально необхідне тепло- і водопостачання, медичні послуги, зв'язок та інші життєво важливі системи, а також чи зможуть поповнювати пальне під час тривалої енергетичної кризи. Показником готовності має бути не кількість генераторів чи літрів, а гарантований час автономної роботи критичних систем. Для кожного сценарію кризи місто повинно розуміти, які об'єкти підключають першочергово, яке їхнє мінімальне навантаження, скільки пального вони споживають за добу і як поповнюватимуть запаси, якщо знеструмлення затягнеться.
«Запас пального потрібно вимірювати не літрами, а годинами гарантованої роботи критичних систем міста», — підсумовує Рябцев.
Отже, оприлюднені цифри самі по собі не дають відповіді на питання, чи готові Суми до тривалого блекауту. Реальну картину можна буде побачити лише тоді, коли місто оприлюднить, які об'єкти заживлені, які їхні навантаження та на скільки годин роботи розрахований наявний резерв пального.






