Від лазні до ТРЦ: історія суконної фабрики в Сумах

Історія сумського сукнарства почалася в 1916 році, коли поляк Лев Чернобильський викупив міські лазні на Харківській вулиці та встановив у їхніх приміщеннях ткацькі верстати. Так виникло перше в місті виробництво сукна. Будинок, де жив засновник, зберігся донині — зараз там розташований обласний протитуберкульозний диспансер.

Після революції Чернобильський емігрував, а підприємство націоналізували. У роки Другої світової війни обладнання евакуювали: частину — до Середньої Азії, частину — до селища Ізмайлово Ульяновської області. Фабрика отримала статус оборонного підприємства й почала виготовляти тканину для солдатських шинелей. Корпуси, що залишилися в Сумах, були зруйновані, а після війни відновленням займалися зокрема полонені німці. Першим післявоєнним директором став француз Марсель Глезер.

У радянські часи підприємство називалося «Червоний текстильник», але місцеві жителі називали його «суконка». З 1970-х років фабрика спеціалізувалася на виробництві сукна для дитячих картатих пальт — саме з цієї тканини шили пальтечка, які носили діти по всьому СРСР. Найбільшого розквіту підприємство досягло у 1983–1984 роках, коли випускало тканини 162 кольорів.

Однак умови праці були важкими. З майже 800 працівників близько 600 становили жінки. Вони працювали в три зміни, виходячи на нічну по 7–10 разів на місяць. Влітку в цехах було нестерпно душно через погану вентиляцію, взимку — холодно через несправне опалення. Біля фабрики постійно пахло машинним мастилом і сукном.

Після розпаду СРСР у 1991 році підприємство зіткнулося з проблемами: зник гарантований ринок збуту, не вистачало сировини, обладнання зносилося. Фабрика освоїла випуск чотирьох видів молодіжних тканин, одного виду драпу та килимів, але це не врятувало її від банкрутства. У 2006 році підприємство викупило ТОВ «Ланатекс», виробництво перенесли на іншу територію, а старі корпуси знесли. На їхньому місці тепер розташований торгово-розважальний центр «Мануфактура».