Суд на Хмельниччині повернув державі землю з поселенням III–VI століть

Як встановили прокурори, у вересні 2020 року орган місцевого самоврядування передав цю ділянку у приватну власність. Водночас землі, на яких розташовані пам'ятки археології, мають історико-культурне призначення, а отже, за законом не можуть перебувати у приватній власності.

Саме на цій підставі Волочиська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом про повернення ділянки державі. Суд задовольнив позов у повному обсязі, і землю під пам'яткою археології повернуто у державну власність.

Для місцевих громад такі рішення мають цілком практичне значення. Йдеться не лише про юридичне оформлення права власності, а й про збереження культурної спадщини: археологічні пам'ятки є вразливими до будь-якого господарського втручання, а їхній захист можливий лише за умови, що ділянка перебуває під контролем держави. Повернення землі у держвласність відкриває шлях до подальшого догляду за об'єктом та, за потреби, до досліджень.

Водночас історія показує, наскільки поширеною була практика передачі таких земель у приватні руки. Це означає, що подібні справи можуть виникати й надалі, адже виявлення порушень потребує часу та зусиль прокуратури. Для органів місцевого самоврядування це нагадування про необхідність ретельніше перевіряти статус ділянок перед ухваленням рішень про їх відчуження.

Показовим є й інший нещодавній випадок: у селі Гельмязів Золотоніського району на Черкащині у державну власність повернули Троїцьку церкву — пам'ятку архітектури національного значення. Обидві історії свідчать про те, що питання повернення об'єктів культурної спадщини державі залишається актуальним у різних регіонах країни.

Отже, рішення суду на Хмельниччині — це не лише окремий юридичний епізод, а й сигнал про те, що незаконно передані пам'ятки можуть бути повернуті. Для громади Сирватинець це означає збереження унікального свідчення про життя людей, які мешкали тут понад півтори тисячі років тому.