Столар і застава на 300 млн: що це означає для справ «Форрест Гамп» і «Феміда»

Спеціалізована антикорупційна прокуратура підтвердила, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід народному депутату Вадиму Столару, який фігурує у справах «Форрест Гамп» та «Феміда». Імені підозрюваного САП не називає, проте оприлюднені деталі вказують на Столара. Йдеться про заставу в 300 млн грн — саме таку суму, за наявною інформацією, нардеп підготував заздалегідь.

Окрім застави, суд наклав на Столара низку процесуальних обов’язків. Він має прибувати на першу вимогу до детективів, прокурорів і суду, не виїжджати з України без дозволу детектива, прокурора чи суду, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися з іншими підозрюваними й свідками у справі. Також він зобов’язаний здати на зберігання до Державної міграційної служби всі закордонні паспорти та інші документи, що дають право перетинати державний кордон.

Для самої справи такий запобіжний захід означає, що слідство отримує процесуальні важелі, але не ізоляцію підозрюваного. Застава у 300 млн грн — безпрецедентно висока сума для української антикорупційної практики, і вона фактично визначає ціну, за яку фігурант залишається на свободі до завершення розслідування. Водночас обов’язок здати паспорти обмежує можливість виїзду, а заборона контактувати з іншими підозрюваними та свідками має запобігти узгодженню позицій у справі.

Контекст цих рішень ширший за одну особу. У серпні НАБУ та САП оголосили низку підозр у межах розслідування «Форрест Гамп». За версією слідства, члени злочинної організації, серед яких ексдепутат і забудовник Микитась, депутат від колишньої ОПЗЖ Столар та ексзаступниця голови ОП Ірина Мудра, забезпечили легалізацію 150 млн гривень, одержаних злочинним шляхом. Ці кошти згодом використали для сплати застави за одного з фігурантів справи «Мідас» — попередньо йдеться про ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. До оборудки, за даними слідства, були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного «Сенс Банку».

Окремий епізод — незаконне заволодіння дорогими об’єктами нерухомості у Києві через підробку документів, зокрема судових рішень і права власності. Вартість активів підприємств, якими підозрювані заволоділи восени 2025 року, слідство оцінює у понад 248 млн гривень.

Для суспільства ці справи важливі не лише сумами. Вони показують, як корупційні схеми можуть бути вбудовані у фінансову систему — від легалізації коштів до використання банківської інфраструктури та судових рішень. Питання, на яке шукає відповідь слідство, полягає в тому, чи вдасться довести весь ланцюг до кінця і чи будуть рішення суду пропорційними масштабу завданих збитків.

Подальший перебіг справи залежатиме від того, як швидко слідство завершить збір доказів і чи підтвердяться в суді епізоди з легалізацією коштів та заволодінням нерухомістю. Застава і процесуальні обов’язки — лише початок цієї процедури, і саме від її результатів залежатиме, наскільки ефективною виявиться антикорупційна система у справах такого рівня.