Справа NAZOVNI: як МЗС могло виводити донорські мільйони

Слідство встановило, що наприкінці січня 2022 року тодішній держсекретар МЗС Олександр Баньков підписав меморандум про співпрацю з ГО «Центр сприяння міжнародному співробітництву» (ЦСМС). Уже в березні, після початку повномасштабної війни, через цю організацію почали проводити міжнародну допомогу: за вказівкою Банькова посольство України в Японії переказало на рахунок ГО мільйон доларів, ще 750 тисяч надійшло від американської організації RDI.

Загалом на рахунки підконтрольних товариств і ФОПів перевели близько 37,2 млн грн. Офіційно кошти пішли на створення «платформи економічної дипломатії NAZOVNI», яку спочатку рекламували як безкоштовну. Однак згодом платформа почала брати плату з українського бізнесу — серед клієнтів фігурують «Нова пошта Глобал» та «Біола» — за послуги, які дипломатичні установи мали б надавати безоплатно.

Частину коштів переказали на ТОВ «Корд сістемс», яке належало Віталію Липовенку — ймовірному родичу співзасновника ЦСМС Євгенія Липовенка. У 2024 році компанію переписали на 70-річного киянина Валерія Малахова, який офіційно володіє 426 фірмами та зареєстрований за масовою адресою у Кривому Розі. Також фірму перейменували на «Скверкубіс». У матеріалах справи згадується й «Інститут когнітивного моделювання», який створив Спартак Суббота, а очолювала Світлана Павелецька, дружина ексміністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

Підозри отримали не всі фігуранти. Адвокату Владиславу Рєзнікову, якого НАБУ вважає організатором схеми, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 10 млн грн. За Банькова таку ж заставу внесли, тож його відпустили додому. Слідство наголошує, що кошти мали статус цільових бюджетних надходжень спеціального фонду МЗС, але були виведені на рахунки приватних структур.

Ця справа може бути лише одним епізодом у великій системі використання донорських грантів. Чи продовжать правоохоронці розслідування інших навколоурядових ініціатив, залежить від подальших дій НАБУ та суду.