Подарунок 18 риб обернувся екологічною катастрофою для Японії

Історія, що почалася з доброго жесту, перетворилася на багаторічну боротьбу з інвазивним видом. У жовтні 1960 року 26-річний принц Акіхіто, який цікавився іхтіологією, відвідав акваріум Шедда в Чикаго. Тодішній мер міста Річард Дейлі, захоплений риболовлею, вирішив зробити гостеві подарунок: виловив із акваріума 18 синьозябрових сонячників. Ця риба є символом штату Іллінойс.

До Японії живими дісталися лише 15 із 18 рибин. Їх планували запустити в рів навколо імператорського палацу в Токіо, але частина потомства потрапила до інших водойм. Сонячник виявився надзвичайно живучим: він їв комах, планктон, рослини та нищив ікру місцевих риб. Спочатку чисельність стримували хижаки, але вже до кінця 1990-х років вид поширився по всій Японії.

Найбільше постраждало озеро Біва — найдавніше та найбільше прісноводне озеро країни. Через сонячника різко скоротилася популяція місцевого коропа-карася, з якого готують традиційну страву фунадзусі. Ситуацію погіршував і великоротий окунь, завезений ще в 1920-х роках. У 2002 році Міністерство довкілля Японії офіційно визнало сонячника шкідливим чужорідним видом, а з 2005 року діє закон, що забороняє його тримання, розведення та випускання у воду.

Влада префектури Сіга платила рибалкам близько 3 доларів за кілограм виловленої риби, витрачаючи понад мільйон доларів на рік. Попри це, повністю позбутися виду не вдалося: озеро досі регулярно чистять сітками та електроловом, а рибу нелегально продають. Місцеві активісти навіть пропонували готувати з неї страви, створивши рецепти смаженої та маринованої риби.

У 2007 році імператор Акіхіто публічно вибачився за те, що колись привіз цю рибу до Японії. Це вибачення назвали рідкісним виявом каяття. Нині кількість сонячника в озері Біва значно зменшилася порівняно з піковими 2000-ми роками, але вид повністю не зник. Схожі проблеми виникали й на Гаваях, де завезена у 1905 році гамбузія почала винищувати місцевих бабок та інші види.