Справа «Карфаген»: САП не анонсує підозр, поки не зібрано достатньо доказів

14 вересня 2026, 18:51 ·280 слівредакція

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко відмовився розкривати, чи є у слідства докази проти відстороненого генпрокурора Руслана Кравченка у справі «Карфаген». Він пояснив, що НАБУ та САП не повідомляють про підозри заздалегідь.

Про це Клименко сказав під час брифінту 14 вересня. За його словами, відомство дотримується єдиного підходу: якщо доказів достатньо, підозра вручається, але до цього моменту про неї публічно не оголошують. «Ми не будемо анонсувати підозри. Наше загальне правило: якщо є достатня кількість доказів, підозра вручається», – заявив він.

На тому ж брифінгу директора НАБУ Семена Кривоноса запитали, чи знали правоохоронці про можливий виїзд Кравченка за кордон. Кривонос відповів загально: щодо всіх осіб, які перебувають на території України, вживаються відповідні заходи. Конкретних деталей він не навів.

Контекст справи важливий для розуміння того, чому ці заяви прозвучали саме зараз. 5 вересня стало відомо про спецоперацію НАБУ і САП під назвою «Карфаген», у якій фігурують працівники Офісу генерального прокурора. Слідство перевіряє їхню можливу причетність до схеми з незаконними колцентрами. Наступного дня генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що не має стосунку до кришування колцентрів і не пов'язаний із фігурантами справи.

Далі події розвивалися стрімко. 7 вересня Кравченко спершу сказав, що готовий залишити посаду на прохання президента, Верховної Ради або колег, а ввечері подав заяву про відставку, назвавши це рішення політичним і заперечивши звинувачення. Вранці 14 вересня він повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ у відповідь заявило, що офіційно підозру Кривоносу не вручали. Того ж дня стало відомо, що Кравченко виїхав до Франції. Згодом президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора.

Що це означає для людей і країни. По-перше, справа «Карфаген» перетворилася з історії про колцентри на публічний конфлікт між керівництвом ключових антикорупційних органів і колишнім очільником прокуратури. По-друге, відмова САП анонсувати підозри залишає відкритим питання, чи з'являться вони згодом і проти кого саме. По-третє, відсторонення генпрокурора та його виїзд за кордон створюють для суспільства запит на прозорість: хто саме несе відповідальність і на якій підставі. Поки що офіційні органи обмежуються загальними формулюваннями, а конкретика з'явиться лише в міру просування слідства.