Р РадикалГоловні новини України

Смерть чоловіка на Криворіжжі спричинила суперечку про те, як країна має ставитися до своїх чоловіків

·637 слівредакція
Смерть чоловіка на Криворіжжі спричинила суперечку про те, як країна має ставитися до своїх чоловіків

Загибель 32-річного чоловіка у водоймі на Криворіжжі вийшла за межі локальної трагедії — вона переросла в публічну суперечку про обов'язок, жертву й те, хто має право говорити про смерть українців.

Інцидент стався 18 вересня в Кудашівці на Криворіжжі: за словами свідків, чоловік стрибнув у воду, тікаючи від невідомих у військовій формі, і потонув. Тіло виявили водолази наступного дня, 19 вересня. Місцевий рибалка розповів, що загиблий біг у напрямку річки, а за ним нібито гналися люди у формі. Чоловікові було 32 роки.

Згодом про нього написала українська історикиня Марта Гавришко. За її словами, загиблий на ім'я Володимир був ветераном і вже мав досвід війни. «Він хотів побачити, як росте його син. Він не хотів помирати», — зазначила вона. Гавришко також зауважила, що для частини зовнішніх спостерігачів єдиний український чоловік, гідний поваги, — це загиблий воїн, і то за умови, що він загинув «правильно»: героїчно, на полі бою. За її словами, після смерті таких людей часто використовують у промовах, але не дають їм прийнятного вибору, поки вони живі.

Ці міркування викликали реакцію Меган Моббс — доньки Кіта Келлога, який у 2025 році був спецпредставником президента США з питань України. Під дописом Гавришко вона написала: «Помер боягузом. Міг би померти героєм». У відповідь Гавришко назвала Моббс представницею американського істеблішменту, яка, не жертвуючи нічим у цій війні, вважає себе вправі повчати українських чоловіків, як саме їм помирати.

У власному дописі Моббс заперечила таку позицію. Вона заявила, що Гавришко, критикуючи мобілізацію та називаючи призов «рабством», виступає не лише проти зловживань, а й проти самого принципу обов'язку громадян захищати свою державу. «Вільне суспільство вижило тому, що звичайні люди прийняли на себе надзвичайний обов'язок: громадянство іноді вимагає служби, жертви, а в найтемніші моменти — боротьби й смерті», — написала вона. Моббс нагадала, що після атак 11 вересня пішла доброволицею, вступила до Вест-Пойнта й служила в Афганістані, і зауважила, що авторитарні держави, зокрема Росія та Китай, не відмовляться від мобілізації через дискусії про права громадян. «Якщо демократичні країни дійдуть висновку, що вимагати від громадян захищати себе — це аморально, результатом стане не вільніший світ. Він стане беззахисним», — підсумувала вона.

Меган Моббс — ветеранка армії США, докторка клінічної психології, президентка Фонду Везермана. Ця організація почала працювати в Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії та займається, зокрема, поверненням на батьківщину полеглих за Україну іноземних добровольців.

Суть цієї суперечки виходить далеко за межі одного допису. Вона ставить незручне питання: чи має держава право вимагати від людини жертви, і хто взагалі може говорити від імені тих, хто загинув. Для України це не абстрактна дискусія, а щоденна реальність, у якій мобілізація, втома від війни та зовнішні очікування стикаються між собою. Те, як суспільство відповість на це питання — спокійно й без глузування з чиєїсь смерті, — визначатиме не лише перебіг війни, а й те, якою країна буде після неї.

Читайте також