Штраф за порятунок: Нацрада карає «Радіо Нікополя» за роботу без реєстрації
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оштрафувала засновника волонтерського «Радіо Нікополя» на 172 тисячі гривень через відсутність реєстрації. Медіаспільнота називає це формалізмом, адже проєкт створювався для оповіщення мешканців прифронтового міста про небезпеку.
6 серпня регулятор ухвалив рішення про штраф для Володимира Заграничного, який запустив «Радіо Нікополя» для інформування містян про повітряні тривоги. Під час моніторингу Нацрада зафіксувала ознаки лінійного аудіовізуального медіа: позивні, музичні добірки та онлайн-трансляцію сигналу. Оскільки проєкт не мав реєстрації, регулятор визнав це порушенням і звернувся до поліції для припинення мовлення.
Сам Заграничний пояснює, що створював радіо власним коштом — без грантів і бюджетних грошей — як соціальний сервіс. Він подавав заявку на реєстрацію, сплатив державний збір у 3028 гривень, але отримав відмову через неповність інформації. Після цього його притягнули до відповідальності за роботу без реєстрації, попри те, що, за його словами, проєкт рятує життя в місті, яке постійно потерпає від атак дронів. «Поки одні українці безкоштовно створюють сервіси, які можуть рятувати життя людей у прифронтових містах, невже відповідь держави має виглядати саме так — штраф 170 000 гривень і вимога закрити цей проєкт?» — обурюється засновник.
Медіаексперти критикують рішення Нацради. Шеф-редакторка «Детектора медіа» Наталія Лігачова наголошує, що Нікополь перебуває в зоні постійних обстрілів, там майже немає світла й води, і для людей важливі не лише сирени, а й музика та позивні як елемент нормального життя. Вона також звертає увагу на пропозицію члена Нацради Олександра Бурмагіна прибрати з сервісу медійні ознаки, залишивши лише оповіщення. На думку Лігачової, таке ставлення демонструє байдужість до потреб людей у прифронтових регіонах.
Показово, що регулятор не врахував аргументи засновника про те, що онлайн-трансляція та назва «радіо» самі по собі не роблять проєкт лінійним медіа. Нацрада ж наполягає: будь-яка безперервна аудіотрансляція потребує реєстрації. Зараз Заграничний шукає юридичну підтримку та обіцяє оприлюднити повну хронологію справи.
Ця ситуація вкотре порушує питання про те, як державні інституції взаємодіють із волонтерськими ініціативами в умовах війни. Формальні вимоги закону, з одного боку, і реальна безпекова потреба людей — з іншого, створюють конфлікт, який потребує зваженого рішення. Поки що жертвою цього конфлікту стає саме той проєкт, який мав допомагати цивільним.
