Шептицька громада: як вугільний регіон долає виклики трансформації

Наталія Костенко, яка в 2014 році через російське вторгнення не змогла повернутися до Донецька, сьогодні відповідає за цифрову трансформацію в Шептицькій громаді. За її словами, головною перешкодою для ефективного перепрофілювання закритих шахт залишається те, що земельні ділянки під ними перебувають у державній власності. На відміну від Польщі, де в Катовіце такі території належать муніципалітетам і легко перетворюються на урбан-зони чи вітропарки, в Україні громади не можуть ними розпоряджатися.

Ще одним викликом є високий рівень безробіття — майже 30%. Багато шахтарів виходять на пенсію в 45 років і більше не працюють, боячись втратити пільги. Водночас середня зарплата в громаді завдяки шахтарям вища, ніж в області. Костенко наголошує, що для успішної трансформації потрібні спільні проєкти одразу кількох громад мікрорегіону, зокрема екологічні — очищення озера Левада чи рекреаційна зона на Західному Бузі.

Економіка громади вже не є суто монопрофільною: крім ДП «Львіввугілля», розвинені аграрний сектор, переробка м’яса, меблева та легка промисловість. Перспективним прикладом Костенко називає релоковане з Рубіжного підприємство ТОВ «АГК Україна», яке відповідає стандартам індустрії 4.0 і співпрацює з місцевим коледжем. Водночас через обмеженість території громада не змогла розмістити великий трубний завод. Великі надії покладають на молодь: у Шептицькому гірничо-економічному коледжі відкрили смарт-лабораторію, готуючи фахівців для автоматизованих виробництв.

Нагадаємо, що в березні в Шептицькому вугільному мікрорегіоні стартував проєкт залучення громадян до справедливої трансформації за участі семи громад. Його реалізує ГО «Європейський діалог» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та німецької GIZ. Наступним етапом стане розробка Стратегії розвитку громади на 2028–2034 роки.