Як шахраї використовують ШІ проти підлітків: нові загрози 2026 року

У 2026 році кіберзлочинці суттєво розширили арсенал методів впливу на підлітків в інтернеті. Замість простих фішингових листів вони дедалі частіше застосовують штучний інтелект, щоб створювати переконливі фейкові профілі, підроблені зображення та персоналізовані повідомлення. Міністерство цифрової трансформації виділяє три основні напрямки загроз: фейкові пропозиції протестувати ігри, шахрайство під виглядом технічної підтримки та використання ШІ для грумінгу й шантажу.

Перша схема розрахована на юних геймерів. Зловмисники надсилають повідомлення нібито від відомих ігрових студій із пропозицією протестувати нову гру до релізу. Іноді вони видають себе за розробників, іноді використовують зламані акаунти друзів жертви. У результаті підліток завантажує шкідливий файл або переходить на фішингову сторінку, яка краде логіни та паролі. За даними компанії Bitdefender, такі атаки активно поширюються через Discord, Steam та YouTube. Експерти радять перевіряти будь-які занадто привабливі пропозиції на офіційних сторінках розробників і ніколи не вводити паролі за посиланнями з приватних повідомлень.

Друга схема грає на страху втратити акаунт. Підлітку пишуть нібито представники служби підтримки, повідомляють про блокування профілю та просять терміново підтвердити особу, передавши пароль або код із SMS. Ігрові акаунти особливо привабливі для злочинців — на них можуть бути дорогі цифрові предмети та прив'язані банківські картки батьків. За даними Guardio Labs, у другому кварталі 2026 року Steam посів друге місце серед платформ, які найчастіше підробляли кіберзлочинці. Справжня служба підтримки ніколи не пише в приватні чати й не просить надати пароль — це варто пояснити дитині.

Найбільш тривожна тенденція — використання ШІ для грумінгу, тобто поступового встановлення довіри з дитиною з метою експлуатації. Нейромережі допомагають зловмисникам аналізувати соцмережі, визначати інтереси підлітка та створювати образ близької за віком людини. Крім того, ШІ дозволяє генерувати фейкові інтимні зображення на основі звичайних фотографій із соцмереж. Це явище отримало назву сексторшн — шантаж із використанням інтимного контенту. За даними організації Thorn, кожен восьмий підліток у США знає ровесника, якого шантажували таким способом. В Україні, згідно з Національним дослідженням онлайн-безпеки дітей 2026 року, 2,3% школярів повідомили про шантаж фотографіями або відео з оголеним тілом.

Якщо дитина вже стала жертвою шантажу, найважливіше — не звинувачувати її та не радити виконувати вимоги злочинців. Потрібно зберегти докази (скриншоти, профілі, посилання) і звернутися до Кіберполіції через онлайн-форму ticket.cyberpolice.gov.ua. Для профілактики Мінцифри рекомендує безкоштовні освітні матеріали на платформі Дія.Освіта: серіали про цифрові навички, симулятори з кібергігієни та гайди для підлітків. Головне — побудувати довіру з дитиною, щоб вона не боялася звертатися по допомогу в складній ситуації.