СБУ і поліція викрили шість схем ухилення від мобілізації: що це означає

За даними СБУ, йдеться про оборудки, учасники яких використовували підроблені документи або організовували нелегальний перетин кордону. Географія справ охоплює Київ, Львівську, Одеську, Тернопільську та Хмельницьку області, а механізми різняться від фіктивного працевлаштування до втручання в державні реєстри.

Наймасштабніший епізод стосується столиці: кіберфахівці СБУ викрили організаторку схеми незаконного «бронювання» через мережу фіктивних ІТ-компаній, які діяли по всій Україні. Разом зі спільниками вона оформлювала ухилянтів на фейкові підприємства, що давало змогу отримувати відстрочку від призову.

Окремий випадок стався на Львівщині, де військова контррозвідка викрила начальника одного з районних ТЦК. Посадовець за хабарі вносив недостовірні відомості до системи «Оберіг», засвідчуючи власним електронним підписом неправдиві дані про нібито пройдену військовозобов'язаними службу. Слідство задокументувало фальсифікацію відомостей щодо 80 потенційних призовників.

У тій же області затримано двох місцевих жителів, які налагодили канал незаконного виїзду чоловіків призовного віку до Євросоюзу. Вартість такого «трансферу» становила від 14 до 25 тисяч доларів. На Одещині контррозвідники викрили місцевого ділка, який допомагав ухилятися від мобілізації на підставі підроблених медичних висновків.

Ще одну схему заблокували на Тернопільщині: там військова контррозвідка та слідчі СБУ викрили голову місцевої лікарсько-консультативної комісії та чотирьох її спільників. За матеріалами справи, фігуранти виготовляли підроблені медичні висновки для родичів військовозобов'язаних — про нібито наявність тяжких захворювань і потребу в постійному догляді. На Хмельниччині затримано ділка, який за 15 тисяч євро переправляв військовозобов'язаних до сусідньої країни ЄС.

Усім затриманим повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України відповідно до скоєних злочинів.

Для громадян ці справи важливі з кількох причин. По-перше, вони показують, що канали ухилення дедалі частіше проходять через офіційні інституції — ТЦК, військово-лікарські комісії, реєстр «Оберіг», — а не лише через тіньових посередників. По-друге, ціни на такі «послуги» сягають десятків тисяч доларів, що робить їх недоступними для більшості й поглиблює нерівність у питанні, яке стосується всіх. По-третє, кожен викритий епізод — це сигнал про те, наскільки вразливими залишаються процедури бронювання, відстрочок і медкомісій.

Підсумок: ідеться не про поодинокі випадки, а про систему різних за механізмом схем у кількох регіонах одночасно. Те, наскільки ефективно вдасться закрити прогалини в самих процедурах, а не лише покарати організаторів, визначатиме довіру до мобілізаційних процесів загалом.