На Дніпрі під Черкасами вилучили заборонені сітки: що це означає для рибних запасів

Під час планових рейдів у водах Дніпра на Черкащині екоінспектори разом із патрульними виявили заборонені знаряддя лову. Про це повідомила пресслужба Державної екологічної інспекції Центрального округу.

Перший випадок зафіксували 16 вересня 2026 року поблизу села Іркліїв Золотоніського району. Там із річки вилучили браконьєрське знаряддя — мисинову сітку, виготовлену з тонкої синтетичної мононитки (волосіні), довжиною 70 метрів. Другий епізод стався в адміністративних межах села Худяки Черкаського району: перевірячі знайшли чотири промислові сітки загальною довжиною понад 200 метрів із кроком вічка 32х32 мм та 36х36 мм. Такі знаряддя законодавство забороняє використовувати для промислового рибальства.

За даними інспекції, водні живі біоресурси, які перебували в сітках і мали ознаки життя, повернули назад у природне середовище. Чи вдалося встановити власників заборонених знарядь лову, в інспекції не уточнили.

Для регіону ця історія має цілком практичне значення. Дніпро в межах Черкащини — одна з головних нерестових і кормових акваторій країни, тож вилучення навіть кількох десятків метрів браконьєрської сітки прямо впливає на те, скільки риби доживе до наступного сезону. Тонка мононитка, з якої зроблена мисинова сітка, майже не помітна у воді, і саме тому вважається одним із найшкідливіших знарядь: вона виловлює рибу будь-якого розміру, включно з молодняком, який ще не встиг віднереститися.

Промислові сітки з вічком 32 мм і 36 мм також орієнтовані на масовий вилов, а не на вибіркове добування окремих видів. Їхня присутність у водоймі означає, що хтось вів промисел поза дозволеними правилами — без квот, обліку та контролю за обсягами. Наслідки відчувають не лише екосистеми, а й люди: рибалки-любителі, місцеві господарства, які живуть із річки, та споживачі, для яких риба з Дніпра є частиною раціону.

Ще один аспект — безпека. Сітки, залишені у воді без нагляду, стають пастками не лише для риби: у них гинуть птахи й ссавці, а для людей такі знаряддя створюють ризик заплутатися під час купання чи відпочинку біля води. Тому вилучення подібних знарядь — це не лише юридична формальність, а й запобігання реальним інцидентам.

Питання, чи знайдуть винних, залишається відкритим. Ефективність таких рейдів залежить від того, наскільки швидко інспектори можуть зафіксувати порушника на місці — самі лише вилучені сітки без встановленої особи не тягнуть за собою відповідальності. Водночас сам факт виявлення заборонених знарядь у двох різних точках Черкащини свідчить, що браконьєрський тиск на Дніпро залишається системним, а не поодиноким явищем.

Коротко: заборонені сітки з Дніпра прибрали, частину риби врятували. Але без встановлення власників знарядь проблема, найімовірніше, повернеться — можливо, вже на іншій ділянці річки.