Р РадикалГоловні новини України

Санкції проти Усманова і Фрідмана: чому в ОП наполягають на фактах

·549 слівредакція
Санкції проти Усманова і Фрідмана: чому в ОП наполягають на фактах

У Офісі президента заявили, що дискусія про зняття санкцій з російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова має спиратися на факти, а не на загальні уявлення про «бізнесменів, близьких до Кремля».

Уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що розмова про можливе вилучення Фрідмана й Усманова з європейських списків потребує конкретних підстав. За його словами, ці підстави не зводяться до того, що йдеться про російських бізнесменів, які колись були близькими до Кремля.

Щодо Фрідмана Власюк навів американський судовий епізод. У рішенні федерального суду США у справі Alfa Bank проти Center for Public Integrity, за його словами, детально зафіксовано, що протягом багатьох років щодо Фрідмана, Петра Авена та структур Alfa існували серйозні публічні звинувачення, зокрема щодо наркотрафіку та відмивання грошей. У матеріалах справи фігурували навіть контакти з представниками колумбійського наркокартелю Калі та твердження про переміщення через Alfa Bank грошей, пов'язаних з наркотиками. Водночас суд не встановив, що Фрідман займався наркотрафіком, і окремо зазначив, що ці звинувачення не стали предметом кримінального переслідування і не були доведені. Фрідман їх заперечував.

«Але сам масштаб і характер задокументованої історії важко поєднати з нинішніми спробами представити Фрідмана просто як переслідуваного приватного підприємця, для якого Європа повинна зробити виняток», – наголосив Власюк.

Ще предметнішою він назвав історію Усманова. Основою його промислової імперії є USM, одним із головних активів якої залишається Metalloinvest – один із найбільших російських гірничо-металургійних холдингів. Лебединський та Михайлівський гірничо-збагачувальні комбінати, що належать Metalloinvest, постачали рудну та іншу продукцію підприємствам російської промисловості, зокрема Магнітогорському металургійному комбінату та «Тулачермету». А далі продукцію цих підприємств використовували в ланцюгах постачання для «Уралвагонзавода» – підприємства державної корпорації «Ростех», яке будує танки для окупаційної армії.

За словами Власюка, зв'язок виглядає цілком матеріально: USM → Metalloinvest → сировина та металургія → підприємства-постачальники → Uralvagonzavod/Rostec → російська військова техніка. Крім того, сам Європейський союз у санкційному обґрунтуванні називає Metalloinvest найбільшим активом Усманова та зазначає, що він працює у секторі, який забезпечує суттєві доходи уряду Російської Федерації. У 2025 році суд ЄС відхилив позов Усманова проти збереження його у санкційному списку.

«Тому сьогодні питання звучить дуже просто. На якому саме фактичному підґрунті Європа повинна зробити висновок, що обставини, через які такі особи потрапили під санкції, зникли? Російська агресія не припинилася. Російський ВПК продовжує виробляти зброю. Російська воєнна економіка продовжує споживати метал, руду, телекомунікаційні та фінансові ресурси. Санкції – це не нагорода і не покарання за хорошу чи погану біографію. Це інструмент зовнішньої політики, спрямований на обмеження ресурсів і можливостей держави, яка веде війну», – додав уповноважений.

Контекст дискусії. Коли у березні ЄС продовжив персональні санкції проти росіян, з переліку підсанкційних вилучили сімох осіб: п'ятьох померлих і ще двох людей. За день до цього ЗМІ писали, що Угорщина і Словаччина вимагали від ЄС вилучити зі списку Усманова і Фрідмана, а прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розгорнув цілу лобістську кампанію. Politico з посиланням на джерела серед дипломатів написало, що дві особи, із яких ЄС зняв санкції, – це не Усманов і Фрідман.

14 вересня ЄС продовжив санкційний режим на сім днів, до півночі 22 вересня, тепер уже через позицію Словаччини та Франції, які наполягали на вилученні зі списку Фрідмана й Усманова. Париж заявляв про нібито «занепокоєння щодо національної безпеки» і пов'язував імовірне зняття санкцій з Усманова зі звільненням кількох французьких громадян із в'язниць Азербайджану. Станом на ранок 22 вересня санкції не продовжено, Латвія заблокувала зняття обмежень проти Фрідмана й Усманова.

Підсумок: українська сторона наполягає, що рішення про санкції мають ухвалюватися на основі задокументованих фактів, а не політичних домовленостей чи біографічних нюансів. Поки російська агресія триває, а ВПК РФ працює, питання про винятки для окремих олігархів залишається відкритим і чутливим для всієї санкційної політики ЄС.

Читайте також