Литовський генерал: російські дрони «Гербера» збилися з курсу на Україну через РЕБ і залетіли до Литви

За словами генерала Вайкшнораса, безпілотники мали конкретну ціль — певне українське місто. Однак українські засоби радіоелектронної боротьби вплинули на їхній курс, і дрони, за оцінкою литовських військових, пролетіли через усю територію Білорусі, перш ніж опинитися в Литві. Остаточні висновки щодо походження та маршруту цих апаратів були отримані приблизно через два місяці після самих інцидентів.

Для Литви ця ситуація стала підставою переглянути підходи до захисту повітряного простору. Командувач наголосив, що країна розглядає будь-який несанкціонований безпілотник як порушника свого повітряного простору незалежно від того, чиїй стороні він належить. Це важливий принцип: він означає, що реагувати на такі об'єкти будуть однаково, хоч би звідки вони прилетіли.

Після інцидентів Литва почала зміцнювати протиповітряну оборону. У межах операції «Вільнюський щит» частину систем ППО дуже малої дальності замінили на комплекси середньої дальності, які мають кращі можливості виявлення та ураження подібних цілей. Водночас Вайкшнорас визнав, що повністю закрити всю територію країни від таких загроз поки не вдається. Тому Литва закуповує додаткові радари та інші засоби для виявлення і знищення повітряних цілей.

Для України ця історія має подвійне значення. З одного боку, вона показує, наскільки чутливою є робота російських дронів до засобів радіоелектронної боротьби: зміна курсу може завести апарат у зовсім іншу країну. З іншого боку, вона демонструє, що наслідки російських атак на Україну не обмежуються її територією — сусідні держави змушені витрачати ресурси на посилення власної оборони. Для мешканців регіону це означає, що безпека повітряного простору залишається спільним викликом, який потребує узгоджених рішень.

Підсумок: Литва продовжить нарощувати протиповітряні спроможності, зокрема через закупівлю радарів і засобів ураження, але поки не може гарантувати повний захист усієї своєї території.