Росія приховує місце перебування засудженого журналіста Левченка

У вересні 2025 року російський суд засудив Георгія Левченка до 16 років позбавлення волі за звинуваченням у «державній зраді». Після вироку його перевели до сімферопольської в'язниці №2, а згодом він планував подати апеляцію в Москві. Проте у червні 2026 року Верховний суд Росії залишив вирок без змін, і з того часу інформація про те, де саме утримується журналіст, відсутня.

Редакторка «РІА Південь» Світлана Залізецька підтвердила, що зараз триває перевірка даних про можливе переведення Левченка до Республіки Алтай. Вона наголосила, що можливості отримати достовірні відомості про його місцеперебування вкрай обмежені.

Ця ситуація є частиною ширшої проблеми: вже три роки шість українських медійників з Мелітополя залишаються в російській неволі після незаконних арештів. Регіональна менеджерка RSF з питань України Полін Мофре заявила, що ніщо не виправдовує їхнього подальшого утримання в нелюдських умовах, часто без інформації про точне місцезнаходження. Організація вимагає негайного та безумовного звільнення всіх медіафахівців, затриманих Росією.

Нагадаємо, що 20 серпня 2023 року окупанти затримали журналістів та адміністраторів видань і телеграм-каналів «РІА Мелітополь» і «Мелітополь — це Україна». Серед затриманих були Марк Каліуш, Яна Суворова, Максим Рупчов, Олександр Малишев, Владислав Гершон, Анастасія Глуховська та Георгій Левченко. Частину з них вдалося звільнити: у серпні 2025 року в межах обміну Україна повернула 146 людей, зокрема кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка та журналіста Марка Каліуша.

Інші засуджені отримали тривалі терміни: Владислав Гершон — 15 років, Яна Суворова — 14 років. Анастасія Глуховська, за даними родичів, уже понад два роки перебуває в статусі інкомунікадо — без пред'явлення звинувачень та офіційного підтвердження місцеперебування. За свідченнями, її та Євгена Ільченка можуть утримувати у в'язниці №3 в Кізелі Пермського краю.

Ситуація з Левченком демонструє системну практику Росії щодо приховування інформації про затриманих українських медійників, що унеможливлює захист їхніх прав та моніторинг стану.