Росія вдосконалює навігацію «Шахедів»: що це змінює для української ППО

Про черговий крок ворога розповів позаштатний радник Президента Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш». За його словами, не всі реактивні «Шахеди», які залітають на Київ, керуються онлайн. «Не варто думати, що всі реактивні «Шахеди», які атакують Київ, роблять це в режимі онлайн-керування. Частина атак відбувається на основі традиційних систем супутникової навігації», — зазначив він.

Щоб зменшити вплив українських засобів радіоелектронної боротьби, противник кілька тижнів тому оновив систему інерційної навігації на цих дронах. Інерційна навігація не потребує зовнішніх сигналів — вона рахує курс за даними власних датчиків, тож її значно важче «заглушити». Це означає, що навіть за щільного РЕБ частина безпілотників зможе долетіти до цілі, орієнтуючись лише на власні відчуття руху.

Далі — більше. За словами Бескрестнова, цього місяця очікується поява на «Шахедах» 20-елементних CRPA-антен замість 16-елементних. Такі антени краще відсікають перешкоди й точніше тримають супутниковий сигнал. А російський ВНДІР «Прогрес» у 2027 році має розпочати виробництво антен уже на 24 елементи. Тобто йдеться не про разову модернізацію, а про планомірну роботу за заздалегідь складеним графіком.

«Ворог систематично та планомірно працює над модернізацією «Шахедів» у всіх можливих напрямках», — підкреслив радник. Для України це прямий сигнал: розраховувати лише на наявні комплекси РЕБ стає дедалі ризикованіше. Кожне оновлення антен означає, що старі засоби глушіння працюватимуть гірше, а отже, потрібні нові рішення — від більш чутливих станцій виявлення до мобільних вогневих груп і здешевлення перехоплювачів.

Окрема тема — крилаті ракети, на які ворог теж робить ставку. Бескрестнов зауважив, що «крилаті ракети «Бандероль» і «Дань-Т», на які робить ставку ворог, не мають системи онлайн-керування, а лише систему супутникової та інерційної навігації. Одним із варіантів протидії ракетам є наш РЕБ». Тобто тут українські сили мають більше простору для маневру, ніж у випадку з дронами, які отримують команди в реальному часі.

Загалом ситуація виглядає як технологічна гонка з чіткими правилами: кожна нова антена чи алгоритм ворога вимагає відповіді з нашого боку. Виграє той, хто швидше впроваджує зміни — і хто не сприймає нинішній баланс як остаточний.