Реактивні «шахеди» й білоруський слід: що зміниться для України за пів року

Україна вже за пів року може зіткнутися з новим етапом повітряного терору, до якого нинішні засоби перехоплення можуть виявитися непридатними. Про це в інтерв'ю Radio NV розповів позаштатний радник президента з технологічних питань Сергій Флеш.
За словами Флеша, нинішня фаза війни у повітрі поступово зміщується в бік західних регіонів. Він зазначає, що це не набуло масового характеру, але є об'єктивним наслідком тривалої війни: методика терору безпілотниками, яку раніше застосовували переважно поблизу фронту, тепер поширюється далі — аж до столиці, і на заході країни вже готуються до подібного розвитку подій.
Окрему увагу експерт приділив північному кордону. За його спостереженнями, російські сили, найімовірніше, намагатимуться обстрілювати території вздовж кордону з Білоруссю. Водночас він зауважує: станом на зараз не можна стверджувати, що Росія напряму використовує Білорусь для цих атак.
Ключова гіпотеза Флеша стосується технічної складової. Проаналізувавши траєкторії руху як звичайних, так і реактивних дронів-камікадзе, він помітив, що вони тримаються поблизу білоруського кордону. З цього експерт зробив висновок, що безпілотники можуть бути пов'язані з комерційними LTE-мережами Білорусі — тобто зі звичайним мобільним зв'язком, який використовують у побуті.
Що це означає на практиці? Якщо припущення підтвердиться, то йдеться не про окремі пускові майданчики, а про використання цивільної інфраструктури сусідньої країни для наведення й коригування дронів. Для України це ускладнює і виявлення цілей, і протидію їм: реактивні перехоплювачі, на які зараз роблять ставку, розраховані на інший тип загрози й не вирішують проблему, якщо маршрути прокладають через чужі мережі зв'язку.
Саме тому Флеш і говорить про новий виклик, який постане приблизно за пів року. Йдеться про поєднання двох чинників: зростання частки швидкісних реактивних безпілотників і використання прикордонної інфраструктури для їхнього супроводу. Це змінює логіку протиповітряної оборони — замість точкового перехоплення доведеться шукати способи протидіяти самій системі наведення.
Підсумок: поки що це лише спостереження й робоча гіпотеза, а не підтверджений факт. Але якщо вона виправдається, Україні доведеться готуватися не стільки до більшої кількості дронів, скільки до нової схеми їхнього застосування — з опорою на цивільні мережі сусідньої держави.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Лиманський напрямок: чому заяви про відхід РФ суперечать зведенням Генштабу
- «Ніс» у Дніпрі: чому бронзова скульптура стала місцевою легендою
- Громадянство Науру: острів продає паспорти, щоб врятуватися від моря
- На Кіровоградщині попрощалися з двома захисниками
- Зміна роботи при відстрочці: звітувати до ТЦК має роботодавець, а не працівник





