Екстрадиція ексмера Рахова: що означає справа Медвідя для громади та правосуддя

За інформацією Офісу Генерального прокурора, 10 вересня 2026 року експосадовця передали українській стороні в пункті пропуску «Порубне» на кордоні з Румунією. Йому інкримінують розтрату чужого майна через зловживання службовим становищем, вчинену за попередньою змовою групою осіб (ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу), а також службове підроблення (ч. 1 ст. 366 ККУ). Про підозру повідомили заочно.

Історія переслідування розтягнулася на роки. Наприкінці 2025 року колишнього мера затримали в Чехії та зобов'язали не залишати межі цієї країни. Згодом він опинився в Румунії, де його затримали вдруге, і після завершення всіх процедур передали Україні. Загалом у міжнародному розшуку він перебував близько трьох років і за цей час двічі затримувався в країнах Євросоюзу.

Після доставки суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши альтернативу — заставу розміром близько 333 тисяч гривень. Прокуратура вважає таку суму недостатньою, посилаючись на те, що підозрюваний раніше ухилявся від правосуддя. Рішення суду в частині розміру застави обіцяють оскаржити в апеляційному порядку.

Для мешканців Рахова ця справа має цілком конкретний вимір. Йдеться про ймовірне використання бюджетних коштів громади, тобто ресурсу, від якого залежать дороги, школи, лікарні та комунальні послуги. Те, що підозрюваний стільки часу перебував за кордоном, ілюструє складність транскордонного переслідування: навіть після затримання в одній країні ЄС людина може опинитися в іншій, і кожен крок вимагає окремих юридичних процедур.

Подальший розвиток залежить від двох речей: чи змінить апеляційний суд запобіжний захід, і як просуватиметься сама справа по суті. Розмір застави в подібних справах часто стає предметом дискусії, адже від нього залежить, чи перебуватиме підозрюваний під вартою до вироку. Для громади ж ключовим залишається питання, чи буде встановлено, куди саме поділися кошти, і чи повернуться вони до бюджету.