Ракетний виклик: чим Україна відповість на нові удари РФ
Росія нарощує виробництво ракет для ударів по українській інфраструктурі, тоді як світові запаси протибалістичних засобів виснажені. Україна шукає відповідь як у переговорах із партнерами, так і у власних розробках.
За даними розвідки, противник не лише виконує, а й перевиконує місячні плани з виробництва ракет, готуючи нові атаки на цивільні об'єкти. Показники виконання сягають 110–120%. Це означає, що напередодні зими Україна знову постане перед загрозою масованих обстрілів.
Для ефективного захисту неба силам ППО потрібно щонайменше 300 ракет-перехоплювачів. Однак отримати їх від міжнародних партнерів у короткій перспективі складно. Війна на Близькому Сході суттєво скоротила запаси ракет до Patriot: у США вони впали з 2300 до приблизно 800 одиниць. Поки триває конфлікт у Перській затоці, на значні поставки з Вашингтона розраховувати не варто. В Європі ситуація не краща: Німеччина та Польща, які мають такі системи, самі готуються до можливого протистояння з Росією і не поспішають ділитися дефіцитним озброєнням. Згадаймо, скільки зусиль знадобилося, аби отримати від Варшави лише п'ять ракет PAC-3 MSE.
У середньостроковій перспективі ситуація може покращитися: Білий дім наближається до угоди з Іраном, а Пентагон тисне на оборонні компанії щодо нарощування виробництва. Але коригування виробничих циклів потребує часу.
Тому Україна робить ставку на власні розробки. Завершено перший етап створення системи протиракетної оборони Freyja, планується випуск ракети-перехоплювача FP-7X. До проєкту залучені 13 європейських компаній. Найскладніший етап — інтеграція радарів, систем стеження та головок самонаведення — триває. Перші зразки очікуються вже цієї осені, а практичне застосування можливе взимку 2026–2027 років.
Паралельно розвивається наступальний підхід: знищення пускових установок, а не лише ракет у повітрі. Приклад — успішна атака Сил безпілотних систем на російський комплекс С-400 у Брянській області на початку липня. Важливу роль відіграє і поглиблення обміну розвідданими із західними партнерами.
Швидкого рішення не буде — попереду складна зима. Але напрацьовані механізми протидії масштабуватимуться. Цілком можливо, що дефіцит протибалістичних засобів — остання надія Кремля, яка його не врятує, і Україна має шанси завершити війну у 2027 році.
Читайте також
