Загибель Героя України Владислава Горбаня: історія життя та подвигу

Владислав Горбань присвятив своє життя захисту українського неба. Закінчивши навчання у 2016 році, він одразу почав виконувати складні бойові завдання, постійно літаючи в різних регіонах країни. До повномасштабного вторгнення він та його дружина Катерина мріяли про власну квартиру та відпочинок за кордоном, але після 24 лютого 2022 року їхні бажання змінилися — вони просто хотіли жити разом.

Катерина згадує, що з 16 лютого чоловік ночував на роботі, а 23-го його відпустили додому на ніч. О 4-й ранку пролунав дзвінок: «Перша готовність!». Він миттю зібрався, сказав: «Усе буде добре!», поцілував і обійняв її. Це були їхні останні обійми. Надалі він рідко виходив на зв'язок і не розповідав про свої завдання, відповідаючи: «Не можна».

5 березня 2022 року Катерина запитала його, чи все буде добре, і він відповів: «Прорвемося, як інакше». Наступного ранку Владислав разом із колегами нищив ворожі колони на Миколаївщині. Він встиг написати дружині: «Зайнятий! Пізніше наберу!». Завдання було виконано, але на зворотному шляху два українські вертольоти були збиті. Владислав загинув за місяць до свого 28-річчя.

За мужність і героїзм Владислава Горбаня нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня ще в перші дні вторгнення. Другий орден він отримав посмертно, а в липні 2023 року указом Президента України йому було присвоєно звання Героя України.

Дружина Катерина зізнається, що сили їй дає їхній маленький син, який є копією Владислава. Вона пояснює малому, що татко на небі, але син досі сподівається на його повернення і вибігає зустрічати, коли хтось дзвонить у двері, кричачи: «Татко прийшов?».